КУРИ́ЛО Василь Олексі­йович (псевд. — Орест; 02. 04. 1921, с. Церковна, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. — 01. 05. 2004, Львів) — учас­ник національно-визвольного руху. Навч. у Станіслав. духов. семінарії (нині Івано-Франківськ) та на літ. факультеті Подєбрад. університету (Чехо-Словач­чина). 1941 про­­­йшов юнац. військ., пропагандист. і мед. ви­шкіл ОУН. Працював у під­піл. ред. і друкарнях УПА. 7 листопада 1946 заарешт. під час лікува­н­ня у під­піл. шпиталі в Станіславі, 27 лютого 1947 за звинуваче­н­ням у зраді батьківщині засудж. до 10-ти р. увʼяз­не­н­ня. Покара­н­ня від­бував у воркутин. таборах (РФ). Брав участь у діяльності ОУН–Північ, під­готовці й проведен­ні 1953 пов­ста­н­ня на 29-й шахті. 1957 звільнений, жив і працював у селах Львів. обл. та Львові. Роз­­по­всюджував самвидав, збирав інформацію про політ. пере­­слідува­н­ня в СРСР, упорядкував машинописну збірку матеріалів «Прометей». 30 січня 1980 за­­арешт. вдруге, за звинуваче­н­ням у проведен­ні антирад. агітації і пропаганди засудж. до 10-ти р. по­збавле­н­ня волі у таборах особл. режиму та 5-ти р. засла­н­ня. 1987 звільнений. Опублікував спогади про В. Стуса, О. Тихого, Ю. Литвина, В. Марченка.