Курилюк Кароль
КУРИЛЮ́К Кароль (Kuryluk Karol; псевд. — Piotr; 27. 10. 1910, м. Збараж, нині Терноп. обл. — 09. 12. 1967, Відень, похов. у м. Краків, Польща) — польський журналіст, політичний діяч. Навч. у Львів. університеті. Співзасн., 1934–39 — гол. ред. часопису «Сигнали». Співпрацював із КПЗУ. Один з організаторів 1936 з’їзду працівників культури у Львові. Після встановлення 1939 у Львові рад. влади працював у ред. г. «Червоний штандар» та «Nowe widnokręgi». Під час нім. окупації від 1942 брав участь у діяльності підпіл. прокомуніст. організації «Нар. гвардія» (згодом комуніст. пропаганда оголосила її інтернац. підпіл. організацією «Нар. гвардія ім. І. Франка»). Після повернення до Львова рад. військ 1944 організував місц. відділ. прокомуніст. Союзу польс. патріотів. У тому ж році переїхав до м. Люблін, де очолював перший у повоєн. Польщі літ. ж. «Odrodzenie»; водночас 1947–49 — зав. літ. відділу польс. радіо; 1949–51 — директор Держ. видавн. інституту; 1951–56 — голова Центр. видавн. служби; 1956–58 — міністр культури і мистецтв Польщі; 1959–64 — посол Польщі в Австрії; від 1965 — директор Держ. наук. видавництва Польщі.
Завантажити статтю
