КУРІН­НИ́Й ОТАМА́Н У Запороз. Січі 16–18 ст. К. о. — виборна служб. особа, яка очолювала від­повід­ну військ.-адм. одиницю — курінь (їхня кількість змінювалася від 7-ми у 16 ст. до 38-ми у 1-й пол. 18 ст.). Обирав­­ся на курін. козац. раді (участь козаків із ін. куренів не допускалася) строком на 1 рік. По­стійно пере­бував на Січі (для військ. походів при­значали наказного К. о.), здійснював упр. справами куреня та відав його госп-вом, зокрема забезпечував боє­припасами, харчами, паливом, опікувався грошима та май­­ном козаків у курін. скарбниці, включав ново­прибулих до козац. списків (компутів). За часів Геть­манщини в 17–18 ст. — воєначальник нижчої ланки у струк­­турі козац. війська. К. о. керував військ., організац. й адм. справами та під­порядковувався сотен­ному правлін­ню (його при­значала сотен­на або полкова адміністрація). В Армії УНР 1917–21 й УПА 1942–44 К. о. — зва­н­ня старшин. складу.