Курінний отаман
КУРІННИ́Й ОТАМА́Н У Запороз. Січі 16–18 ст. К. о. — виборна служб. особа, яка очолювала відповідну військ.-адм. одиницю — курінь (їхня кількість змінювалася від 7-ми у 16 ст. до 38-ми у 1-й пол. 18 ст.). Обирався на курін. козац. раді (участь козаків із ін. куренів не допускалася) строком на 1 рік. Постійно перебував на Січі (для військ. походів призначали наказного К. о.), здійснював упр. справами куреня та відав його госп-вом, зокрема забезпечував боєприпасами, харчами, паливом, опікувався грошима та майном козаків у курін. скарбниці, включав новоприбулих до козац. списків (компутів). За часів Гетьманщини в 17–18 ст. — воєначальник нижчої ланки у структурі козац. війська. К. о. керував військ., організац. й адм. справами та підпорядковувався сотенному правлінню (його призначала сотенна або полкова адміністрація). В Армії УНР 1917–21 й УПА 1942–44 К. о. — звання старшин. складу.
Рекомендована література
- Голобуцкий В. Запорожское казачество. К., 1957;
- українською мовою — 1994;
- Скальковський А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. Дн., 1994;
- 2003.