КУРКЧІ́ Усеїн Османович (23. 01. 1905, м. Бахчисарай, нині АР Крим — 22. 11. 1996, м. Марґілан, Узбеки­стан) — кримськотатарський мово­знавець, пере­кладач. Кандидат філологічних наук (1934). Закін. Бакин. університет (1927). Учителював; від 1934 — доцент Крим. пед. ін­ституту та н. с. НДІ кримськотатар. мови і літ-ри (обидва — Сімферополь). 28 квітня 1937 заарешт., 14 серпня 1938 за звинуваче­н­ням у приналежності до контр­рев. організації засудж. до 8-ми р. таборів. Покара­н­ня від­бував у Архангел. обл. і Комі АРСР (РФ). 28 квітня 1945 звільнений. 1946 пере­їхав до Узбеки­стану. 26 бе­резня 1949 заарешт. удруге, до червня 1955 пере­бував у таборах Краснояр. краю (РФ). Реабіліт. 1957. Після звільне­н­ня до 1965 учителював у Марґілані. Наукові дослідже­н­ня із граматики крим­ськотатар. мови. Автор під­ручника для 6–7 кл. «Грам­матика. Орта мектеплер ичюн дерслик. 2-нджи къысым: Синтаксис. 6–7-нджи сыныфлар ичюн» (1935). Уклав орфогр. словник татар. мови «Татар тилининъ имля лу­гъаты» (1936; обидва — Акмесджит), фразеол. словник кримськотатар. мови (5000 од., у рукописі; фрагменти опубл. у ж. «Йылдыз», 1997). Пере­клав кримськотатар. мовою окремі твори класиків рос. і зарубіж. літ-ри.