Куровець Іван
КУ́РОВЕЦЬ Іван (01. 01. 1863, с. Батятичі, нині Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл. — 13. 05. 1931, Львів) — лікар, громадсько-політичний діяч. Чоловік Ц. Бурачинської-Куровець. Дійсний член НТШ (1918). Навч. в Академ. гімназії у Львові, закін. Віден. університет (1887, ступ. д-ра медицини). Під час навч. 1883–85 очолював укр. академ. товариство «Січ». Провадив лікар. практику в м. Калуш (нині Івано-Фр. обл., 1889–1917), заснував філію Хлоп. банку та «Нар. дім». Був обраний послом до Галиц. крайового від Калус. пов. (1908–14) та Варшав. від Стрий.-Калус. округу (1928) сеймів. Голова Укр. нар.-демократ. партії і видавець її двотижневика «Калуський листок» (1912–14). Наприкінці 1-ї світової війни переїхав до Львова. 1918–19 — держ. секр. нар. здоров’я в уряді ЗУНР. Заарешт. польс. владою, інтернов. в облаштованому під концтабір замку побл. м. Тарнобжеґ (Польща). 1919 повернувся до Львова, того ж року переїхав до м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Признач. сан. шефом держ. секретаріату внутр. справ ЗУНР, організував лікар. і сан. служби, роботу місц. лікарень тощо. Від 1921 — знову у Львові, очолював Нар. лічницю (1924–31), збирав кошти для будівництва шпиталів; від 1926 працював деканом мед. факультету Укр. таєм. університету. Політ. діяльність продовжив в Укр. трудовій партії. Співзасн. і чл. ЦК УНДО (1925). Голова Укр. лікар. товариства (1919–20 та 1922), видавн. комісії товариства «Просвіта», надзір. ради видавн. спілки «Діло» (1921–31). Заст. голови лікар. комісії НТШ (від 1924). Чл.-засн. Укр. катол. союзу (1931). Наукові дослідження з проблем терапії та гігієни. Публікувався в часописах «Календар товариства “Просвіта”», «Лікарський вісник» та ін. У часописі «Діло» вмістив низку фейлетонів, написаних під враженням від подорожі до Італії. Автор спогадів про І. Франка. Ім’ям К. названо вулицю у Калуші. 2001 Калус. райрада започаткувала премію його імені за досягнення у галузі медицини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Приостре інфекційне запалення ендокарду (середсердя) як пошесть // ЛВ. Л., 1920. Ч. 5–6; Причинок до етіології цукровиці // Там само. 1927. Ч. 3–4; Санітарні відносини після розвалу Австрії в часі влади ЗУНР від листопада 1918 до травня 1919 та в найближчому часі опісля // Там само. 1933. Ч. 2–3.
Рекомендована література
- Музика М. Доктор Іван Куровець (Некролог) // ЛВ. Л., 1931. Ч. 2–3;
- Арсенич П. Священний рід Бурачинських. Ів.-Ф., 2004;
- Іван Куровець. Лицар галицької медицини. Л., 2014;
- Пундій.
Завантажити статтю
Людина 
