Курська магнітна аномалія

КУ́РСЬКА МАГНІ́ТНА АНОМА́ЛІЯ – найпотужніший у світі залізорудний басейн, другий після болівійського Ель-Мутуну за покладами багатих залізних руд. Аномалія земного магнетизму зафіксована побл. м. Курськ (Росія) 1773 рос. геологом П. Іноходцевим під час складання карт Ген. межування. 1883 вчений Харків. університету М. Пильчиков здійснив 71 серію дослідж. К. м. а., пояснив її природу можливою присутністю покладів заліз. руд. 1923 свердловинами розкрито залізисті кварцити, 1931 побл. сіл Коробково та Салтиково (нині м. Губкін Бєлгород. обл., РФ) відкрито багате залізо, 1952 розпочато пром. освоєння. К. м. а. знаходиться переважно у межах Бєлгород., Курс. і Орлов., частково – Брян. (зх. околиці) і Воронез. (сх.) обл. РФ, а також Слобід. і Сівер. України (Глухів. і Путивл. р-ни Сум. обл., Вовчан., Великобурлуц., Дворічан., Печеніз., Шевченків., Куп’ян. р-ни Харків. обл. і Троїц., Сватів. і Білокуракин. р-ни Луган. обл.). Пл. 120 тис. км². Протяжність з Пд. Сх. на Пн. Зх. бл. 600 км, шир. 150–250 км. Прогнозні запаси багатих заліз. руд (до глиб. 1200 м) складають 82 млрд т, з них пром. категорій – 25 млрд т. К. м. а. приурочена до Воронез. антеклізи Сх.-європ. платформи. В основі басейну залягають докембр. кристалічні породи, перекриті осад. породами фанерозою. Вміст заліза у багатих рудах (сидерит, лимоніт, мартит) до 60–62 %, у залізистих кварцитах – 25,3 %. У корі вивітрювання порід докембрію і в молодших осад. шарах платформ. чохла у межах залізоруд. родовищ пд.-зх. смуги виявлені пром. родовища бокситів, у відкладах платформ. чохла – ресурси цемент. сировини, фосфоритів, формув. і буд. пісків та глин. Басейн включає Бєлгород., Старооскол., Новооскол. і Курсько-Орлов. залізорудні р-ни. Розвідано 18 родовищ, з них найбільші: у Бєлгород. обл. – Лебедин., Стойлен., Коробков., Яковлєв., Великотроїц., Погромец., Курс. обл. – Михайлів., Орлов. обл. – Новоялтинське. Нині розробляють: відкритим способом – Лебедин., Стойлен., Михайлів., підзем. – Коробковське. Працюють Лебедин., Стойлен. і Михайлів. гірн.-збагачув. комбінати та Оскол. електрометалург. комбінат. Глиб. найбільших кар’єрів сягнула 600 м.

Літ.: Железистые кварциты и богатые железные руды Курской магнитной аномалии. Москва, 1955; Калганов М. И., Коссовский М. А. Великий дар природы. Москва, 1968; Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підруч. К.; Алчевськ, 2013.

В. С. Білецький, Г. І. Гайко

Рекомендована література

Железистые кварциты и богатые железные руды Курской магнитной аномалии. Москва, 1955;
Калганов М. И., Коссовский М. А. Великий дар природы. Москва, 1968;
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підруч. К.; Алчевськ, 2013.