Курська магнітна аномалія

КУ́РСЬКА МАГНІ́ТНА АНОМА́ЛІЯ  — найпотужніший у світі залізорудний басейн, другий після бо­­лівійського Ель-Мутуну за покладами багатих залізних руд. Аномалія земного магнетизму зафіксована побл. м. Курськ (Ро­­сія) 1773 рос. геологом П. Іноходцевим під час складання карт Ген. межування. 1883 вчений Хар­­ків. університету М. Пильчиков здійснив 71 серію дослідж. К. м. а., пояснив її природу можливою при­­сутністю покладів заліз. руд. 1923 свердловинами розкрито залізисті кварцити, 1931 побл. сіл Коробково та Салтиково (нині м. Губкін Бєлгород. обл., РФ) відкрито багате залізо, 1952 роз­­почато пром. освоєння. К. м. а. знаходиться переважно у межах Бєлгород., Курс. і Орлов., частково — Брян. (зх. околиці) і Воро­­нез. (сх.) обл. РФ, а також Слобід. і Сівер. України (Глухів. і Пу­­тивл. р-ни Сум. обл., Вовчан., Великобурлуц., Дворічан., Пече­­ніз., Шевченків., Куп’ян. р-ни Харків. обл. і Троїц., Сватів. і Білокуракин. р-ни Луган. обл.). Площа 120 тис. км². Протяжність з Пд. Сх. на Пн. Зх. бл. 600 км, шир. 150–250 км. Прогнозні запаси багатих заліз. руд (до глиб. 1200 м) складають 82 млрд т, з них пром. категорій — 25 млрд т. К. м. а. приурочена до Воронез. антеклізи Сх.-європ. платформи. В основі басейну залягають докембр. кристалічні породи, перекриті осад. породами фанерозою. Вміст заліза у багатих рудах (сидерит, лимоніт, мартит) до 60–62 %, у залізистих кварцитах — 25,3 %. У корі вивітрювання порід докембрію і в молодших осад. шарах платформ. чохла у межах залізоруд. родовищ пд.-зх. смуги виявлені пром. родовища бокситів, у відкладах платформ. чохла — ре­­сурси цемент. сировини, фосфоритів, формув. і буд. пісків та глин. Басейн включає Бєлгород., Старооскол., Новооскол. і Курсь­­ко-Орлов. залізорудні р-ни. Роз­­відано 18 родовищ, з них найбіль­­ші: у Бєлгород. обл. — Лебедин., Стойлен., Коробков., Яковлєв., Великотроїц., Погромец., Курс. обл. — Михайлів., Орлов. обл. — Новоялтинське. Нині розробляють: відкритим способом — Лебедин., Стойлен., Михайлів., під­­зем. — Коробковське. Працюють Лебедин., Стойлен. і Михайлів. гірн.-збагачув. комбінати та Оскол. електрометалург. комбінат. Глиб. найбільших кар’єрів сягнула 600 м.

Рекомендована література

1. Железистые кварциты и бо­­га­­тые железные руды Курской магнитной аномалии. Москва, 1955;
   Google Scholar Internet
2. Калганов М. И., Коссовский М. А. Великий дар при­­ро­­ды. Москва, 1968;
   Google Scholar Internet
3. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підруч. К.; Алчевськ, 2013.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю