Курчинський Василь Палладійович
КУРЧИ́НСЬКИЙ Василь Палладійович (23. 04(05. 05). 1855, с. Уяринці Ямпіл. пов. Поділ. губ., нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. — 1919) — фізіолог. Доктор медицини (1891). Закін. Кам’янець-Поділ. гімназію (нині Хмельн. обл., 1871), С.-Петербур. університет (1878), Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1882). Працював лікарем у С.-Петербурзі та Черніг. губ. Від 1890 — прозектор каф. фізіології, від 1891 — приват-доцент Університету св. Володимира у Києві; 1896–1918 — ординар. професор кафедри фізіології, 1900–04 — декан мед. факультету Юр’єв. університету (нині м. Тарту, Естонія); водночас 1914–17 — директор приват. курсів. Почес. член-кореспондент Наук. т-в фізіологів Німеччини, Франції, Угорщини та ін. Наукові дослідження з фізіології опорно-рухового апарату, трав. системи, проблем збудження скелет. м’язів, історії медицини. Один з основоположників вітчизн. радіобіології. Вивчав вплив нафти та її похідних на живі організми.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Рабы-повелители (Этюд по поводу врачебного быта) // Земский врач. 1889. № 17; Рафания в Остерском уезде Черниговской губернии в 1887 году. К., 1890; Гуттаперча в лечении язв и болезней кожи // Врач. 1890. № 35; О поперечной возбудимости мышцы // Киев. университет. изв. 1891; Электрический термостат // Зап. Киев. об-ва естествоиспытателей. 1892. Т. 12, вып. 2.
Рекомендована література
- Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. ХVIII — начало ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003.