Курязький Спасо-Преображенський чоловічий монастир
Визначення і загальна характеристика
КУ́РЯЗЬКИЙ СПА́СО-ПРЕОБРАЖЕ́НСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1663 побл. Харкова (нині у межах с. Подвірки Дергачів. р-ну Харків. обл.) старцем-архімандритом Іоїлем та кількома ченцями зі Святогір. монастиря на землях, які придбав полковник Г. Донець в О. Курязького (звідси й назва обителі). 1709 зведено храм на честь св. ве- ликомученика Георгія Переможця, 1750–53 — Свято-Онуфріїв. церкву, 1762 — Спасо-Преображен. собор. 1776 збудовано дзвіницю. Від 1787 у монастирі зберігалася Озерян. ікона Божої Матері. 1788 монастир закрито, за розпорядженням консисторії тут мали перебувати на спокої ченці усіх закритих обителей Бєлгород. єпархії. 1796 за клопотанням генерал-губернатора А. Леванідова обитель відновлено. Наступ. року з Харків. Свято-Покров. обителі до монастиря повернули Озерян. ікону Божої Матері. Управляв монастирем вікар. єпископ Сумський. 1821 обитель відвідав імператор Олександр І. У вересні 1896 харків. фотограф А. Федецький зняв д/ф «Перенесення ікони Курязької Божої Матері у Харківський Покровський монастир», започаткувавши фільмовиробництво у Рос. імперії. У монастир. книгозбірні зберігалося багато стародруків, серед них — «Октоїх» (Л., 1639), «Хрест Христа Спасителя» Петра Могили, «Огородок» (1676) та «Вінець Христов» Антонія Радивиловського. В обителі 4 р. був послушником Г. Квітка-Основ’яненко. На тер. монастиря поховано генерал-лейтенанта, конструктора кількох типів бойових порох. ракет О. Засядька, єпископа Катеринославського і Таганрозького Інокентія (Александрова). 1908 в обителі перебували 21 чернець і 19 послушників. У 1920-х рр. монастир закрито, Свято-Онуфріїв. церкву зруйновано, Спасо-Преображен. собор перетворено на госп. склад, 1939 підірвано дзвіницю. 1926 сюди переведено дит. колонію ім. М. Горького, яку тривалий час очолював А. Макаренко (нині Куряз. виховна колонія його імені).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
