Курязький Спасо-Преображенський чоловічий монастир

Визначення і загальна характеристика

КУ́РЯЗЬКИЙ СПА́СО-ПРЕОБРАЖЕ́НСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1663 побл. Харкова (нині у межах с. Подвірки Дергачів. р-ну Харків. обл.) старцем-архімандритом Іоїлем та кількома ченцями зі Святогір. монастиря на землях, які придбав полковник Г. Донець в О. Курязького (звідси й назва обителі). 1709 зведено храм на честь св. ве- ликомученика Георгія Переможця, 1750–53 — Свято-Онуфріїв. церкву, 1762 — Спасо-Преображен. собор. 1776 збудовано дзві­ницю. Від 1787 у монастирі збе­рігалася Озерян. ікона Божої Матері. 1788 монастир закрито, за розпорядженням консисторії тут мали перебувати на спокої ченці усіх закритих обителей Бєлгород. єпархії. 1796 за клопотанням генерал-губернатора А. Леванідова обитель від­новлено. Наступ. року з Харків. Свято-Покров. обителі до монастиря повернули Озерян. ікону Божої Матері. Управляв монастирем вікар. єпископ Сумський. 1821 обитель відвідав імператор Олександр І. У вересні 1896 харків. фотограф А. Федецький зняв д/ф «Перенесення ікони Курязької Божої Матері у Харківський Покровський монастир», започаткувавши фільмовиробництво у Рос. імперії. У монастир. книгозбірні зберігалося багато стародруків, серед них — «Октоїх» (Л., 1639), «Хрест Христа Спасителя» Петра Могили, «Огородок» (1676) та «Вінець Христов» Антонія Радивиловського. В обителі 4 р. був послушником Г. Квітка-Основ’я­ненко. На тер. монастиря поховано генерал-лейтенанта, кон­структора кількох типів бойових порох. ракет О. Засядька, єпископа Катеринославського і Таганрозького Інокентія (Александрова). 1908 в обителі перебували 21 чернець і 19 послушників. У 1920-х рр. монастир закрито, Свято-Онуфріїв. церкву зруйновано, Спасо-Преображен. собор перетворено на госп. склад, 1939 підірвано дзві­ницю. 1926 сюди переведено дит. колонію ім. М. Горького, яку тривалий час очолював А. Макаренко (нині Куряз. виховна колонія його імені).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю