Кутилов Юрій Казимирович

КУТИ́ЛОВ Юрій Казимирович (22. 01. 1951, Київ) – живописець, графік. Чоловік Д. Добрякової, батько К. Ку­тилова. Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. І. Селіванов, К. Трохименко, Л. Чич­кан). Відтоді – учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок. Персон. – у Києві (2011, 2013). На творчій роботі. Створює портрети, пейзажі Києва, Криму та Чернігівщини, натюрморти, темат. композиції у реаліст. стилі. Осн. теми – архіт. пам’ятки Києва, козацтво. В архіт. пейза- жах акцентує на декоративності й стилізації, деформуючи пропорції; у панорам. краєвидах значну увагу приділяє небу. Деякі полотна зберігаються в НХМ (Київ).

Тв.: серії – «Київські метробудівці» (1976), «Донбаські портрети» (1980), «Героїчний Арсенал», «Січневе повстан­ня» (обидва – 1982), «Сільське життя» (1990); триптих «1934 рік» (1990), «Козацький льох у селі Журавка» (1994), «Весна в гідропарку» (2002), «Вид на лавру», «Вид на нижню лавру» (обидва – 2008), «Знову цвітуть каштани» (2009), «Над Дніпром», «Замріяна хата», «Ідилія» (усі – 2011), «Ранкова тиша» (2013).

В. Ю. Могилевський

Основні твори

серії – «Київські метробудівці» (1976), «Донбаські портрети» (1980), «Героїчний Арсенал», «Січневе повстан­ня» (обидва – 1982), «Сільське життя» (1990); триптих «1934 рік» (1990), «Козацький льох у селі Журавка» (1994), «Весна в гідропарку» (2002), «Вид на лавру», «Вид на нижню лавру» (обидва – 2008), «Знову цвітуть каштани» (2009), «Над Дніпром», «Замріяна хата», «Ідилія» (усі – 2011), «Ранкова тиша» (2013).

Фотоілюстрації

завантажити статтю