Куфальдт Ґеорґ-Фрідріх-Фердинанд

КУ́ФАЛЬДТ Ґеорґ-Фрідріх-Фердинанд (Ku­­phaldt Georg Friedrich Ferdinand; 06. 06. 1853, м. Плен, нині земля Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччи­­на – 14. 04. 1938, Берлін) – німе­­цький ландшафтний архітектор. Закін. школу садівництва при Ойтин. придвор. парку (нині зем­ля Шлезвіґ-Гольштейн), удоско­­налював знання в Інституті помології у м. Рейтлінґен (нині земля Баден-Вюртемберґ), Кельн. зоол. парку (нині земля Пн. Рейн-Вест­­фалія) та Королів. школі садівництва у м. Потсдам (земля Бран­­денбурґ; усі – Німеччина). 1878 призначений гол. садівничим нім. округу Остпріґніц. 1880–1914 – директор Ризьких садів і парків. За його проектами в остан. чв. 19 – на поч. 20 ст. облаш­товано та переобладнано всі парки Риґи: Верман., Вієстура, Аркадія, Стрілец., Дзегужкалнс, Гризинькалнс, Мієра, Еспланада. 1898 на набережній Ризького каналу створив кам’яні наси­­пи, струмки з каскадами, водоспадом і альпінарієм, 1900 у місті посадив кілька дерев рідкіс. порід, зокрема й канад. «ро­­гате» дерево. Автор забудови Лісового кладовища (1899) та 1-ї черги Межапарку (1901) в Ризі. 1895 очолював відділ садівництва на Всерос. пром. і ху­­дож. виставці у м. Нижній Новгород (Росія). Під керівництвом К. виконано упорядкування парків рос. імператорів у Криму та на Кавказі, облаштовано сади у Дагомисі побл. Сочі (нині Краснодар. край, РФ), Оранієнбаумі та Царському Селі побл. С.-Пе­­тербурга. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. заклав існуючу композицію Шарівського парку (засн. на поч. 19 ст.; нині найбільший са­­дово-парк. комплекс Харків. обл., парк-пам’ятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значення). Окрім величез. кількості ін. ланд­­шафт. проектів на тер. Рос. імперії, відомі також його тогочас. роботи в Мекленбурзі, Сх. Прус­­сії, Вісбадені, Гайдельберзі (усі – Німеччина) та Ніцці (Франція). Восени 1914, за кілька місяців після початку 1-ї світової війни, був заарешт. за підозрою в шпигун­­стві. Після 4,5-місяч. ув’яз­­нен­­ня в одиноч. камері отримав дозвіл на виїзд у Німеччину. 1915–23 – інспектор садів і парків берлін. р-ну Штеґліц. Автор ґрунтов. праць «Der Rationelle Obstbau in den nordwestlichen Provinzen des russischen Reiches: ein Hand­­buch der Obstkultur für Gärtner und Gartenfreunde» / «Раціональне пло­­дівництво у північно-західних провінціях Російської імперії: Посібник для садівників і лю­­бителів» (Риґа, 1896) та «Praxis der angewandten Dendrologie in Park und Garten» / «Практика прикладної дендрології в паркові та саду» (Берлін, 1927).

Літ.: H. Kannstein. Die Parkanlagen Georg Kuphaldts in Riga. Ein Beispiel historischer Freiflächengestaltung. Ber­­lin, 1998; A. Kaaver. Maastikuaednik Ge­­org Kuphaldt 1853–1938. Tallinn, 2003; A. Kāvere. Rīgas dārzu arhitekts Georgs Kūfalts. Riga, 2007; Нащокина М. В. Георг Куфальдт – «гений места» русских парков Серебряного века // Рус. усадьба. 2011. Вып. 16(32).

Д. М. Вітченко

Рекомендована література

1. H. Kannstein. Die Parkanlagen Georg Kuphaldts in Riga. Ein Beispiel historischer Freiflächengestaltung. Ber­­lin, 1998;
   Google Scholar Internet
2. A. Kaaver. Maastikuaednik Ge­­org Kuphaldt 1853–1938. Tallinn, 2003;
   Google Scholar Internet
3. A. Kāvere. Rīgas dārzu arhitekts Georgs Kūfalts. Riga, 2007;
   Google Scholar Internet
4. Нащокина М. В. Георг Куфальдт – «гений места» русских парков Серебряного века // Рус. усадьба. 2011. Вып. 16(32).
   Google Scholar Internet

завантажити статтю