Куфальдт Ґеорґ-Фрідріх-Фердинанд

Визначення і загальна характеристика

КУ́ФАЛЬДТ Ґеорґ-Фрідріх-Фердинанд (Ku­­phaldt Georg Friedrich Ferdinand; 06. 06. 1853, м. Плен, нині земля Шлезвіґ-Гольштейн, Німеч­чи­­на — 14. 04. 1938, Берлін) — німе­­цький ландшафтний архітектор. Закін. школу садівництва при Ойтин. придвор. парку (нині зем­ля Шлезвіґ-Гольштейн), удоско­­налював зна­н­ня в Ін­ституті помології у м. Рейтлінґен (нині земля Баден-Вюртемберґ), Кельн. зоол. парку (нині земля Пн. Рейн-Вест­­фалія) та Королів. школі садівництва у м. Потсдам (земля Бран­­денбурґ; усі — Німеч­чина). 1878 при­значений гол. садівничим нім. округу Ост­пріґніц. 1880–1914 — директор Ризьких садів і парків. За його проектами в остан. чв. 19 — на поч. 20 ст. облаш­товано та пере­обладнано всі парки Риґи: Верман., Вієстура, Аркадія, Стрілец., Дзегужкалнс, Гризинькалнс, Мієра, Еспланада. 1898 на набережній Ризького ка­налу створив камʼяні наси­­пи, струмки з каскадами, водо­спадом і альпінарієм, 1900 у місті посадив кілька дерев рідкіс. порід, зокрема й канад. «ро­­гате» дерево. Автор забудови Лісового кладовища (1899) та 1-ї черги Межапарку (1901) в Ризі. 1895 очолював від­діл садівництва на Всерос. пром. і ху­­дож. ви­ставці у м. Нижній Новгород (Росія). Під керівництвом К. виконано упорядкува­н­ня парків рос. імператорів у Криму та на Кавказі, облаштовано сади у Дагомисі побл. Сочі (нині Краснодар. край, РФ), Оранієнбаумі та Царському Селі побл. С.-Пе­­тербурга. На­прикінці 19 — на поч. 20 ст. заклав існуючу композицію Шарівського парку (засн. на поч. 19 ст.; нині найбільший са­­дово-парк. комплекс Харків. обл., парк-памʼятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значе­н­ня). Окрім величез. кількості ін. ланд­­шафт. проектів на тер. Рос. імперії, ві­домі також його тогочас. роботи в Мекленбурзі, Сх. Прус­­сії, Вісбадені, Гайдельберзі (усі — Німеч­чина) та Ніцці (Франція). Восени 1914, за кілька місяців після початку 1-ї світової війни, був заарешт. за пі­дозрою в шпигун­­стві. Після 4,5-місяч. увʼяз­­нен­­ня в одиноч. камері отримав до­звіл на виїзд у Німеч­чину. 1915–23 — ін­спектор садів і парків берлін. р-ну Штеґліц. Автор ґрунтов. праць «Der Rationelle Obstbau in den nordwestlichen Provinzen des russischen Reiches: ein Hand­­buch der Obstkultur für Gärtner und Gartenfreunde» / «Раціональне пло­­дівництво у пів­нічно-західних провінціях Російської імперії: Посібник для садівників і лю­­бителів» (Риґа, 1896) та «Praxis der angewandten Dendrologie in Park und Garten» / «Практика прикладної дендрології в паркові та саду» (Берлін, 1927).

Літ.: H. Kannstein. Die Parkanlagen Georg Kuphaldts in Riga. Ein Beispiel historischer Freiflächengestaltung. Ber­­lin, 1998; A. Kaaver. Maastikuaednik Ge­­org Kuphaldt 1853–1938. Tallinn, 2003; A. Kāvere. Rīgas dārzu arhitekts Georgs Kūfalts. Riga, 2007; Нащокина М. В. Георг Куфальдт — «гений места» рус­ских парков Серебряного века // Рус. усадьба. 2011. Вып. 16(32).

Д. М. Вітченко

Завантажити статтю