Куца-Ковалишин Оксана В’ячеславівна
КУ́ЦА-КОВАЛИ́ШИН Оксана В’ячеславівна (06. 04. 1949, м. Збараж Терноп. обл. — 04. 11. 1986, Львів, похов. у Збаражі) — майстриня художнього текстилю, етнограф. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1974; викл. І. Боднар, Н. Паук). Працювала 1975 гол. художником Решетилів. ф-ки худож. виробів (Полтав. обл.); від 1977 — у Музеї нар. архітектури і побуту у Львові: від 1982 — зав. сектору одягу і тканин. Учасниця обл., всеукр., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Львові (1982), Тернополі (1987, посмертна). Основна галузь — декор.-ужитк. ткацтво. Творчість К.-К. базується на інтерпретації укр. нар. мистецтва (трансформувала ритми композиції та колористику укр. килимів, вишивки, писанок). Моделювала одяг, зокрема весіл. комплект, ескізи костюмів для О. Білозір і нар. хору «Лемковина»; створювала гобелени, що вирізняються тонким колоритом і вишуканістю композиц. рішення; а також килими, для яких характерна геометризація орнаменту. Збирала зразки нар. вишивки Тернопільщини; підготувала дослідж. «Килимарство Збаражчини». Записувала колядки, віншування, гаївки тощо. Окремі роботи зберігаються у Музеї нар. архітектури та побуту у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно «Ой на Івана, ой на Купала» (1972); декор. подушки — «Подільська», «Гуцульська» (обидві — 1973); декор. композиції — «Цвіт папороті» (1973), «Революційна пісня», «Соняхи» (обидві — 1974); гобелени — «Віки говорять» (1974), «Казка» (1975), триптих «Ритм» (1980), диптих «Рілля. Жита», «Простір», «Паросток» (усі — 1981), «Квіти Поділля» (1982), «Цикл життя», «Місто будується» (обидва — 1983), «Сонячний дощ» (1984); об’ємно-простор. композиція «Відлуння війни» (1978); килими — «Полтавський» (1977), «Мажорний» (1978).
Рекомендована література
- Оксана Куца. Ткацтво: Каталог. Л., 1987;
- Боренько Н. Життя, як спалах // ОМ. 1988. № 3.