КУ́ЦА-КОВАЛИ́ШИН Оксана Вʼячеславівна (06. 04. 1949, м. Збараж Терноп. обл. — 04. 11. 1986, Львів, похов. у Збаражі) — майстриня художнього текс­тилю, етно­граф. Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1974; викл. І. Боднар, Н. Паук). Працювала 1975 гол. художником Решетилів. ф-ки ху­дож. виробів (Полтав. обл.); від 1977 — у Музеї нар. архітектури і побуту у Львові: від 1982 — зав. сектору одягу і тканин. Учасниця обл., всеукр., всесоюз., зарубіж. мистецьких ви­ставок від 1980. Персон. — у Львові (1982), Тернополі (1987, посмертна). Основна галузь — декор.-ужитк. ткацтво. Творчість К.-К. базується на інтер­претації укр. нар. мистецтва (транс­формувала ритми композиції та колористику укр. килимів, вишивки, писанок). Моделювала одяг, зокрема весіл. комплект, ескізи костюмів для О. Білозір і нар. хору «Лемковина»; створювала гобелени, що вирізняються тонким колоритом і вишуканістю композиц. рішен­ня; а також килими, для яких ха­рактерна геометризація орнаменту. Збирала зразки нар. вишивки Тернопільщини; під­готува­ла дослідж. «Килимарство Збаражчини». Записувала колядки, віншува­н­ня, гаївки тощо. Окремі роботи зберігаються у Музеї нар. архітектури та побуту у Львові.