Куценко Петро Іларіонович

КУЦЕ́НКО Петро Іларіонович (13. 07. 1948, с. Голикове Олександрів. р-ну Кіровогр. обл.) — поет, пере­кладач. Батько О. Куценко. Член НСПУ (1984). Обл. літ. премія ім. М. Коцюбинського (1993). Закін. факультет журналістики Київ. університету (1977). Від­тоді до 2008 — у ред. обл. г. «Деснянська правда» (Чернігів). Творчості К. притаман­ні тонкий ліризм, сповід­альність, схильність до притче­вої образності, філософічність; у своєму лірично згущеному слові, багаторівневих метафорах він пере­дає тонкий і бентеж­ний, зачаєно-тривожний світ люд. душі, який часто межує з виді­н­нями. Видав зб. віршів для дітей «Пісні без­сон­ного джмеля» (1992), «Біля криниці-журавля» (2005), «Пере­пелова сопілка» (2007) та оповід­ей про сучас. ху­дожників «І возрадується душа твоя» (2004; усі — Чернігів); автор статей з питань укр. звичаєвості, фольклору й етно­графії, нар. і професій. мистецтва, сучас. літ. процесу. Пере­клав українською мовою низку творів рос. поетів І. Ан­ненського, А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Мандельшта­ма, О. Заболоцького, А. Тарков­ського та ін. Окремі поезії К. пере­кладено рос., білорус., чес., чувас. мовами.

Завантажити статтю