Куций Леонід Миронович
КУ́ЦИЙ Леонід Миронович (12. 11. 1940, с. Великий Лазучин Теофіпол. р-ну, нині Хмельн. обл.) — поет-сатирик. Член НСПУ (2003). Всеукр. літ.-мист. премія ім. С. Руданського (1997). Закін. Вольське авіац. військ. тех. училище (Саратов. обл., РФ, 1961), Моск. військ. політ. академію (1977). Обіймав керівні посади у ЗС СРСР, 1985 звільн. у званні підполковника. Викладав у Вінниці. Від 1998 — на творчій роботі. У творчості критикує негативні явища сучасності і, навпаки, возвеличує кращі якості людини.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вуха без капелюха. 1996; Замакітрений макогін. 1998; Веселий Петрик. 2000; Дебільний осел. 2000; Калікографія. 2001; Колоски: Лірико-патріот. тв. 2002; Тези на протезах. 2003; Відгомін епохи: Сатир.-публіцист. тв. 2004; Бараняча цидула. 2004; Персонажі без камуфляжа. 2005; Милосердна киця: Тв. для дітей. 2008; Статури з натури. 2009 (усі — Вінниця).