Кучерява Зоя Олексіївна

КУЧЕРЯ́ВА Зоя Олексіївна (01. 08. 1949, с. Рудня-Повч Лугин. р-ну Житомир. обл.) — поетеса. Заслужений діяч мистецтв України (2003). Член НСПУ (1994). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1970). Учителювала, зокрема 1975–79 — у Полтав. школі-інтернаті для ді­­тей-сиріт; 1986–2004 — старший викладач Київ. пед. коледжу при Нац. пед. університеті. Відтоді — на творчій роботі. Дебютувала 1963 поет. добіркою у г. «Зоря» (м. Овруч Житомир. обл.). Авторка кн. «Найдорожче» (1989), «Даждь нам днесь…» (1992), «Ностальгія», «Скриня» (обидві — 1997), «Рапсодія душі» (2002), «Я розбиваюсь об реальність» (2005), «Зваба протиріч» (2008), «Серпик місяця» (2009), «Напав сміх» (2012; усі — Київ). На вірші К. створ. популярні пісні; записано аудіоальбоми «Хай святиться любов і довіра» (2004), «Відпустіть в не­­беса журавля», «Горобина терп­­ка» (обидва — 2007; усі — спів­авт.). Осн. мотиви творчості — краса людських взаємин, кохання, совість, благородство, відчуття влас. особистості у Все­­світі, гумор як засіб боротьби проти зла. Організаторка муз. фільмів, телеверсій твор. вечорів-концертів — «Об’єднаймося, україн­­ці» (2006), «Рапсодія душі» (2008), «Акорди радості земної» (2011). Лауреатка Всеукр. пісен. фестивалів і конкурсів «Прем’єра пісні» (2002), «Наша пісня» (2005), «Смарагдова ліра» (2006), «Доля» (2008) та ін.

Завантажити статтю