Кучмак Іван
Визначення і загальна характеристика
КУЧМА́К Іван (25. 03. 1898, за паспортом — 17. 06. 1899, с. Заднишівка Скалат. пов., нині у складі смт Підволочиськ Терноп. обл. — 12. 05. 1977, м. Гемпстед, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — живописець, графік. Член Об’єдн. мистців-українців в Америці (1952). Навч. в укр. гімназіях Тернополя та Львова. 1917 вступив у полк УСС. У період ЗУНР — четар УГА. Від лютого 1920 — у Червоній УГА. Потрапив у польс. полон, інтернов. у таборі побл. м. Тухоля (Польща). Навч. 1922–24 в Академії красних мистецтв у Кракові. Відтоді — у Києві. 1926 повернувся в Галичину. Цього ж року виїхав до Канади, перебував у Торонто. 1936 переїхав до США, оселився у Нью-Йорку. В обох містах відкрив власні маляр. школи. У 1930–40-і рр. розписав 12 церков. Від 1954 — учасник виставок укр. митців США; персон. — у Нью-Йорку (1962, 1965, 1967, 1971). Належав до пров. художників укр. діаспори, які відтворювали історію нац.-визв. боротьби 1914–20. У картинах і малюнках зображував бої УГА, звитягу вояків. 1968 видав листівки зі своїх картин: «Стратегія розвідки» (УСС 1914–18), «За наш Львів» (УСС, листопад 1918), «Слідом за ворогом», «Курилася доріженька» (обидві — УГА 1919), «До останнього набою» (оборона Хуста 1939). У монум. полотнах «Пацифікація» та «У Сибір» викрив репресії польс. і рад. режимів проти українського народу. Драматизмом пройнята картина «Чому?», тематично пов’язана з долею матері-українки в трагічні періоди вітчизн. історії 20 ст. Малював сільс. побут. сцени, портрети і краєвиди; створював декорації до театр. вистав, оформлення кінофільмів, обкладинки «Альманаху УНС». Окремі роботи зберігаються в Укр. культ.-осв. центрі у Вінніпезі, Укр. інституті Америки в Нью-Йорку та Укр. музеї і б-ці у Стамфорді (США).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Перше Листопада 1918 року у Львові», «За рідні межі», «Остання застава», «Погоня», «Листопадові барикади у Львові 1918», «На щастя», «Стрілецька слава», «З боїв січових стрільців у Карпатах», «Прощання стрільця», «Стрілецька могила і діти», «Гармати вперед!», «Пролом», «У чотирикутнику смерті», «Полуденок», «Перший хрестик», «Перед бурею», «Весілля», «Колядники», «Водохреща», «Прачки», «Гість із фронту», «Старшина УСС М. Гайворонський» (усі — 1930 — поч. 1970-х рр.), «Заметіль» (1969).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
