Кушнір Віктор Степанович
КУШНІ́Р Віктор Степанович (03. 08. 1937, с. Калиня, нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. — 02. 10. 1973, Київ) — поет. Закін. Київський університет (1963). Працював відп. секр. г. «Радянська Буковина», від 1971 — у ред. г. «Вечірній Київ». Автор зб. «Пам’ять» (1968), «Неподільність» (1972; обидві — Ужгород), «Повернення» (К., 1980). Писав про рідний край, природу, працю земляків.
Рекомендована література
- Косяченко В. Пізнання // ЛУ. 1968, 1 жовт.;
- Ткач М. Пішов у тихе золото діброви… // Кушнір В. Повернення. К., 1980;
- Скрипник А. Чим далі відкривається дорога… // Прапор. 1981. № 5;
- Мельничук Б. «Дали тривожну душу українця…» // Буковина. 1997, 30 лип.;
- Добрянський А. «Не говоріть, що я умер…» // Там само. 2002, 7 серп.
Завантажити статтю
Людина 
