Кушнір Володимир Миколайович
КУШНІ́Р Володимир Миколайович (01. 06. 1929, с. Товсте, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. — 13. 11. 2016, м. Трускавець Дрогобиц. р-ну Львівської обл.) — будівельник, краєзнавець, громадський діяч. Державна премія України в галузі архітектури (1993). У 1949 депортов. у Хабаров. край (РФ) за звʼязки батька та брата з ОУН–УПА, 1958 повернувся в Україну. Закін. Всесоюз. інж.-буд. інститут у Москві (1963). Працював 1958–63 у буд. організаціях у м. Трускавець Львів. обл.; 1963–71 — заступник гол. лікаря з капітал. будівництва санаторію «Прикарпаття»; 1971–87 — гол. інж. дирекції з будівництва курорту Трускавець; від 1987 — заступник ген. дир. з капітал. будівництва санаторію «Карпати» (Трускавець). Ініціатор створення істор.-культур. заповідника «Нагуєвичі» (с. Івана-Франка Дрогоб. р-ну Львів. обл., 1993), автор ландшафтно-архіт. композицій «Стежки-дороги І. Франка» у «Нагуєвичах» (1981) і «Стежка “Зівʼяле листя”» (за мотивами однойм. лірич. драми І. Франка, 2006) у парку «Підгірʼя» санаторію «Карпати». Організатор і 1-й дир. (1992–94) музею нар. художника України М. Біласа у Трускавці. Брав участь у проектуванні та буд-ві памʼятника Т. Шевченку (1991), памʼят. знаків «Шевченків. верстовий стовп» (1990), «2000-ліття Різдва Христового» (2000), УСС (2010), центру укр. християн. культури при церкві св. Миколая, реконструкції майданів Січових Стрільців і Незалежності, встановленні памʼятників Свободи та І. Франку, спорудженні Хресної дороги у курорт. парку (усі — у реалізації) в Трускавці. Член Товариства української мови ім. Т. Шевченка, товариства «Просвіта», НРУ (1990–2000). Співукладач фотоальбому «Курорт Трускавець. Санаторій “Карпати”» (2002), автор кн. «Товсте — містечко в Медоборах» (2009; обидві — Брошнів-Осада). ТРК «Культура» (Київ) знято фільми «Стежка Івана Франка», «Стежка “Зівʼяле листя”» (обидва — 2006, реж. Т. Баришпол), фільм-розповідь про депортацію та заслання в Хабаров. край «Молитва у Різдвяну ніч» (2010, реж. Г. Черняк).