Кушнір Неля Іванівна
КУШНІ́Р Неля Іванівна (01. 11. 1946, м. Горлівка, нині Донец. обл.) — естрадна співачка, композитор. Заслужений діяч мистецтв України (2011). Премія ім. Б. Хмельницького (2012). Лауреатка Всеукр. фестивалю сучас. укр. романсу «Осіннє рандеву» (м. Миргород Полтав. обл., 2008). Закін. Київ. училище культури (2004, диригент.-хор. відділ; викл. Л. Якимчук). Виступала у складі самодіял. колективів у Горлівці та Полтаві. 1984–85 — зав. постановоч. частини Полтав. філармонії; 1985 — худож. кер. Будинку культури Облміжколгоспбуду в Полтаві, 1985–86 — клубу працівників торгівлі у Кременчуці (Полтав. обл.); 2003–07, 2011–12 — керівник муз.-драм. гуртків у Києві, 2009–10 — директор Будинку культури у с. Блиставиця (Бородян. р-ну Київ. обл.). Від 2012 — культпрацівник Укр. шпиталю для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна» МОЗ України (Київ). Пише власні пісні різноманіт. стилів, а також пісні на вірші ін. авторів, зокрема «Партизанська слава», «Україна — держава моя!», «День Перемоги — миру свято», «Рідний Києве мій», «Солдатам Вітчизняної», «Лине пісня з України», «Гімн Одеського земляцтва», «Київ — столиця України» (усі — сл. М. Морозенко); «Вартовий держави», «Ранок» (обидві — сл. В. Дворецької); «Земле моя», «Літо наших мрій», «Не пам’ятай» (усі — сл. Т. Малишок); «Білий сніг», «Рідна мова» (обидві — сл. Н. Христенко); «Довга дорога до тебе» (сл. К. Вишинської).
В. В. Герасимов