Кушнір Неля Іванівна

КУШНІ́Р Неля Іванівна (01. 11. 1946, м. Горлівка, нині Донец. обл.) — естрадна співачка, композитор. Заслужений діяч мистецтв України (2011). Премія ім. Б. Хмельницького (2012). Лауреатка Всеукр. фести­­валю сучас. укр. романсу «Осін­­нє рандеву» (м. Миргород Полтав. обл., 2008). Закін. Київ. училище культури (2004, диригент.-хор. відділ; викл. Л. Якимчук). Виступала у складі самодіял. колекти­­вів у Горлівці та Полтаві. 1984–85 — зав. постановоч. частини Полтав. філармонії; 1985 — худож. кер. Будинку культури Облміжколгоспбуду в Полтаві, 1985–86 — клубу працівників торгівлі у Кре­­менчуці (Полтав. обл.); 2003–07, 2011–12 — керівник муз.-драм. гуртків у Києві, 2009–10 — директор Будинку культури у с. Блиставиця (Бородян. р-ну Київ. обл.). Від 2012 — культпрацівник Укр. шпиталю для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна» МОЗ України (Київ). Пише власні пісні різноманіт. стилів, а також пісні на вірші ін. авторів, зокрема «Партизанська слава», «Україна — держава моя!», «День Перемоги — миру свято», «Рідний Києве мій», «Солдатам Вітчизняної», «Лине пісня з України», «Гімн Одеського земляцтва», «Київ — столиця України» (усі — сл. М. Мо­­розенко); «Вартовий держави», «Ранок» (обидві — сл. В. Дворе­­цької); «Земле моя», «Літо наших мрій», «Не пам’ятай» (усі — сл. Т. Малишок); «Білий сніг», «Рідна мова» (обидві — сл. Н. Христенко); «Довга дорога до тебе» (сл. К. Вишинської).

В. В. Герасимов

завантажити статтю