КУШНІ́Р Омелян Микола­йович (25. 10. 1902, с. Вовчищовичі, нині Мостис. р-ну Львів. обл. — 16. 06. 1988, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — громадський діяч. Навч. у гімназії в м. Пере­мишль (нині Польща). Під час Визв. змагань 1917–21 — під­хорунжий УГА. Здобув ступ. магістра філософії у Львів. університеті. Викладав у г-зіях, зокрема у Пере­мишлі та м. Копичинці (нині Гусятин. р-ну Терноп. обл.). Вступив до УВО й ОУН. На­прикінці 2-ї світової війни ви­їхав до Німеч­чини. Мешкав у таборі для пере­міщ. осіб у м. Реґенсбурґ, читав лекції з біо­логії та фізики у місц. укр. гімназії, обраний культ.-осв. референтом. Згодом емігрував до Канади. Очолював від­діл КУКу в м. Монреаль (провінція Квебек). Був чл. Ліги визволе­н­ня України, дир. курсів україно­знавства, спів­ред. ж. «Бойківщина», ред. зб. «Реґенс­бурґ». Від­знач. Шевченків. меда­л­лю КУКу. При Фундації УВУ засн. імен­ний стипендій. фонд по­друж­жя О. і Я. Кушнірів.