Кушнір Юхим Абрамович

КУШНІ́Р Юхим Абрамович (25. 02. 1893, Одеса — 13. 12. 1982, Київ) — лікар. Батько В. Кушніра. Кандидат медичних наук (1949). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. університет (1920). Працював лікарем. 1928–32 — нач. лікув. і курорт., 1936–38 — лікув.-профілакт., 1943–45 — лікув. управлінь Нар. комісаріату охорони здоров’я УРСР; водночас 1930–38 — доцент Укр. (Хар­­ків), 1934–38 — завідувач кафедри організації охорони здоров’я Київ. інститутів удосконалення лікарів; 1934–36 — зав. однойм. каф. Київ. фар­­мацевт. інституту; 1941–43 — доцент кафедри інфекц. хвороб 4-го Моск. мед. інституту; 1943 — директор Ферґан. філії Ташкент. інституту удосконален­­ня лікарів; 1944–46 та 1949 — доцент кафедри організації охорони здоров’я Київ. інституту удосконалення лікарів; водночас 1945–50 — нач. упр. курортів МОЗ УРСР; 1946–49 — старший науковий співробітник Укр. інституту курортології; 1949–80 — у Київ. мед. інституті: 1952–53 — в. о. зав., від 1953 — доцент кафедри організації охорони здоров’я. Голова ЦК Товариства Червоного хрес­­та УРСР (1932–36). Вивчав питання організації санаторно-курорт. справи. За ред. К. видано довід­­ник «Українські курорти» ([Б. м.], 1931).

Завантажити статтю