Кушнір Юхим Абрамович
Визначення і загальна характеристика
КУШНІ́Р Юхим Абрамович (25. 02. 1893, Одеса — 13. 12. 1982, Київ) — лікар. Батько В. Кушніра. Кандидат медичних наук (1949). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. університет (1920). Працював лікарем. 1928–32 — нач. лікув. і курорт., 1936–38 — лікув.-профілакт., 1943–45 — лікув. управлінь Нар. комісаріату охорони здоров’я УРСР; водночас 1930–38 — доцент Укр. (Харків), 1934–38 — завідувач кафедри організації охорони здоров’я Київ. інститутів удосконалення лікарів; 1934–36 — зав. однойм. каф. Київ. фармацевт. інституту; 1941–43 — доцент кафедри інфекц. хвороб 4-го Моск. мед. інституту; 1943 — директор Ферґан. філії Ташкент. інституту удосконалення лікарів; 1944–46 та 1949 — доцент кафедри організації охорони здоров’я Київ. інституту удосконалення лікарів; водночас 1945–50 — нач. упр. курортів МОЗ УРСР; 1946–49 — старший науковий співробітник Укр. інституту курортології; 1949–80 — у Київ. мед. інституті: 1952–53 — в. о. зав., від 1953 — доцент кафедри організації охорони здоров’я. Голова ЦК Товариства Червоного хреста УРСР (1932–36). Вивчав питання організації санаторно-курорт. справи. За ред. К. видано довідник «Українські курорти» ([Б. м.], 1931).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Організація радянської охорони здоров’я. Теорія і практика єдиного диспансеру: Підруч. Х.; К., 1932; Санаторно-курортна справа на Україні. К., 1932.
Завантажити статтю
Людина 
