Кущ Віктор Максимович
КУЩ Віктор Максимович (10. 11. 1878, м. Олександрівськ, нині Запоріжжя — 21. 11. 1942, Варшава) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закін. Одес. піхотне юнкер. училище (1904), Микол. академію Генштабу (1912). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни — штаб-офіцер для доручень штабу 4-го Сибір. армій. корпусу, начштабу 10-ї Сибір. стрілец. дивізії, полковник (від 1917). В армії Української Держави від серпня 1918: нач. оператив. відділу штабу 1-го Волин. корпусу; в Армії УНР від січня 1919: нач. організац. відділу Генштабу, начштабу 1-го корпусу, 1-ї Пн. дивізії, Запороз. групи. В грудні 1919 інтернований на тер. Польщі. Від 1920 — нач. мобілізац. відділу Генштабу, 1-й квартирмейстер Армії УНР; від 1922 — нач. Генштабу в м. Каліш; від 1927 — нач. Генштабу при Військ. мін-ві УНР в екзилі. Співзасн. (1923) і гол. ред. (до 1939) військ.-літ. часопису «Табор», співорганізатор (1925) Укр. військ.-істор. товариства. Делегат 2-го з’їзду укр. політ. еміграції в Польщі (1928), чл. правління Укр. центр. комітету.
Рекомендована література
- Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. Л., 2003;
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.