Куцеволівка

КУЦЕВО́ЛІВКА — село Онуфріївського ра­йону Кірово­градської області. Куцеволів. сільс. раді під­порядк. с. Ясинуватка. Знаходиться на правому березі Дні­пра (Дні­продзержинського водо­сховища), на межі з Дні­проп. і Полтав. обл., за 170 км від обл. центру, за 40 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Кременчук (Полтав. обл.). Побл. К. — крайня сх. точка Кіровогр. обл. (29°48ʼ сх. д.). Площа 6,36 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1743 особи; станом на 2015 — 1563 особи; пере­важно українці. Побл. К. виявлено 3 поселе­н­ня та курган. могильник доби бронзи (2 тис. до н. е.), 1 поселе­н­ня скіф. (6–4 ст. до н. е.) та 3 — ран­ньословʼян. (два — 2–6 ст.; 6–8 ст.) часів. На поч. 1670-х рр. на тер. сучас. села — в ур­очище Троїцьке — почали при­їжджати для весняно-літнього зайня­т­тя промислами, землеробством і тварин­ництвом жит. Кременчука, Келеберди (нині село Кременчуц. р-ну), Кобеляк (нині місто Полтав. обл.) та ін. Згодом частина з них тут й осіла. У писем. джерелах на поч. 1740-х рр. згадується як козац. поселе­н­ня — х. Тройницький (пізніше — слобода). Від 2-ї пол. 18 ст. мало паралел. назви — Воронівка та К. 1754–59 та 1761–64 — у складі Новосл­обід. козац. полку. У 19 — на поч. 20 ст. — село Верх­ньодні­пров. пов. Катеринослав. губ. За пере­писом 1897, проживали 3087 осіб. Під час воєн. дій на­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, на поч. 1920 остаточно встановлено більшовицьку. 1923–25 — село Олександрій., 1925–30 — Кре­менчуц. округ. Восени 1928 з 13-ти сільрад Лихів. і Попельнастів. р-нів створ. Куцеволів. р-н (1930 ліквідов.). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 — під нім.-фашист. окупацією. У вересні–жовтні 1943 у р-ні К. і сіл Успенка, Млинок (обидва знаходяться за бл. 8 км на Зх. від К.), Деріївка (прилягає до пн. околиць К.; усі — Онуфріїв. р-ну) та Мишурин Ріг (Верх­ньодні­пров. р-ну Дні­проп. обл.; знаходиться за бл. 5 км на Сх. від К.) під час форсува­н­ня Дні­пра рад. бійцями від­бувалися запеклі бої з нім. військами. За проявлену мужність побл. К. 1050 воїнів отримали бо­йові нагороди, В. Батеха, А. Борискін, А. Булгаков, Ф. Глухов, С. Гончаров, В. Ґубеладзе, В. Данько, П. Желтиков, П. Жувасін, Т. Звонков, І. Ігнатенко, Л. Ісраелян, О. Калашников, Я. Калашников, М. Калінін, М. Кошелєв, І. Кузін (загинув побл. с. Марʼївка Онуфріїв. р-ну), П. Кузуб, М. Лаптєв, В. Лего­стаєв, В. Леонов, Б. Малахов, Б. Мікуцький, О. Мельников, І. Нємков, І. Орєхов, М. Панарін, С. Плющенко, П. Пономарьов, С. Порт­нягін, О. Рутчин, Г. Сидоренко, В. Скоринін, Є. Утєв (загинув у с. Марʼївка, де й похов.), М. Худенко, Є. Чесноков, В. Юхнін, О. Ярославцев — зва­н­ня Героя Рад. Союзу. У Деріївці у брат. могилі поховали 634 (Героїв Рад. Союзу І. Кузіна, М. Лаптєва, В. Лего­стаєва, В. Скориніна), у К. — 1445 (Героїв Рад. Союзу Ф. Глухова, К. Гриба, який від­значився побл. Мишуриного Рогу, О. Калашникова, Я. Калашникова, М. Калініна, П. Кузуба, О. Рутчина, М. Худенка), у Ясинуватці — 138, в Успенці — 1068, у Млинку — понад 1500 воїнів (загалом на тер. Онуфріїв­щини — понад 9,5 тис.). На фронтах 2-ї світової війни воювали 794 куцеволівці, з них 420 загинули. У рад. період працював колгосп «Дні­про», який спеціалізувався на вирощуван­ні пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукр. буряків, овочів (за ним були закріплені 6,5 тис. га с.-г. угідь, з них 4,9 тис. га орних земель), виробництві курячого мʼяса та яєць (7 млн шт. на рік; птахофабрика була роз­рах. на утрима­н­ня 110 тис. курей, зокрема 48 тис. несучок), молока та мʼяса свиней і великої рогатої худоби, консервов. продукції (випускав 1,2 млн умов. банок на рік) та сит­ра і води «Куцеволянка» (120 тис. пляшок на рік). При ньому також діяли млин, крупорушка, олійня, комбікорм. цех. 1962–65 — у складі Кремгесів. (нині Світловод.) р-ну. 1972 мешкали 2680 осіб. Нині у К. — навч. вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія; низка турист. баз (під­­по­рядк. установам Дні­проп., Донец., Київ., Кіровогр. обл.). Є поклади граніту (до серед. 1990-х рр. роз­робляли 2 карʼєри), глини (у 19 — на поч. 20 ст. працював цегл. завод), піску, солі й уран. руди. Побл. села — сосн. і мішаний ліси. Заповід­ні ур­очища місц. значе­н­ня: Довге (31,3 га), Сиротин ліс (20,5 га), Шеметів ліс (41,9 га), Ясинуватка (3 га). Створ. парк Слави. Діє Свято-Микол. церква. Серед видат. уродженців — педагог, Герой Радянського Союзу Т. Шашло (на фасаді школи — мемор. дошка), фізик Д. Овсієнко, фітопатолог Г. Патерило (д-р с.-г. н., працював у Молдові), письмен­ник П. Ловецький, повний кавалер ордена Слави Ф. Денисенко. Встановлено погру­д­дя Т. Шевченка, памʼятник П. Кузубу, па­­мʼят­ні знаки воїнам, які загинули під час форсува­н­ня Дні­пра та визволе­н­ня К., воїнам-землякам, які полягли на фронтах 2-ї світової війни, на честь 40-річчя форсува­н­ня Дні­пра.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю