Лабінцев Юрій Андрійович
ЛАБІ́НЦЕВ Юрій Андрійович (17. 03. 1948, Москва) — культуролог, славіст, історик книги. Чоловік Л. Щавинської. Доктор філологічних наук (1991), професор (2004). У 1976 закін. Вроцлав. університет у Польщі, куди був направлений за обміном студентами. Відтоді працював у Держ. б-ці СРСР (Москва); водночас наприкінці 1980-х — на поч. 1990-х рр. — у Центр. наук. б-ці ім. В. Вернадського у Києві (нині НБУВ); від 1989 — у Інституті слов’янознавства РАН (Москва): ст. н. с., дир. дослідн. центру, пров. н. с. Ініціював створення у системі РАН спец. наук. підрозділу з вивчення білорус. та укр. проблематики. Досліджує історію, культуру та літературу сх.-слов’ян. народів у широкому хронол. зрізі, їхні взаємозв’язки з країнами Заходу, питання рос.-укр.-білорус. культур. взаємодії. Разом із дружиною активно співпрацює з б-кою укр. літ-ри в Москві: організував відділ історії укр. книги, повнотекст. Інтернет-б-ку «Історія української книги», створює численні електронні виставки, готує темат. публікації, круглі столи. Брав участь у створенні в Москві та загалом у РФ різних українозн. організацій і т-в, зокрема Рос. асоц. україністів (був її віце-президентом), учасник конгресів Міжнар. асоц. україністів. Автор багатьох публікацій, присвяч. укр. книжності й укр. культурі загалом. Деякі його праці опубл. європ. мовами у різних країнах світу. Активно пропагує укр. книжк. культуру в РФ та за її межами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Славянская кирилловская печатная книжность XV — первой четверти XVII вв. Москва, 1982; Найзагадковiший «Кобзарь». К., 1990 (співавт.); Шевченківський «Букварь». К., 1990 (співавт.); Книги Франциска Скорини у зібранні Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР. К., 1991 (співавт.); «Друковано в Лавре Киевопечерской». Москва, 2006 (співавт.); Иван Франко об украинской литературе. Москва, 2006 (співавт.); Феофан Лебединцев — основатель «Киевской старины». Москва, 2008 (співавт.); Из плеяды нежинских знаменитостей. Москва, 2010 (співавт.); Ярослав Исаевич — историк украинской книжной культуры. Москва, 2010 (співавт.); Профессор Г. И. Ковальчук — историограф украинского книговедения. Москва, 2013 (співавт.); Львовско-острожские буквари и азбука Ивана Федорова. Москва, 2014 (співавт.); Московский киевлянин Николай Закревский. Москва, 2015 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
