Лавочне
ЛА́ВОЧНЕ – село Сколівського району Львівської області. Лавочнен. сільраді підпорядк. с. Тернавка. Знаходиться у межах Укр. Карпат, на р. Опір (притока Стрию, бас. Дністра), за 147 км від обл. центру, за 30 км від райцентру та за 9 км від смт Славське. Пл. 2,64 км2. За переписом 2001 насел. складало 1198 осіб, станом на 1 січня 2015 – 1292 особи (переважно українці). Залізнична станція на лінії Львів–Ужгород. На тер. села знайдені поховання бронз. доби. За нар. переказами, назва походить від числен. смерек. лавок-містків, які слугували як для того, щоб перебратися на ін. бік річки, так і для відпочинку. Вперше згадується у писем. джерелах 1591. Долиною Опора проходив торг. шлях з долини Дністра на Закарпаття та Придунай. низовину. 1594 село спалили татар. загони. Жит. брали участь у опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 Л. відійшло до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1886 завершено будівництво залізниці Мукачеве–Свалява–Л., 1887 – Л.–Стрий. 1915 тут відбувалися запеклі бої УСС, австро-угор. і нім. військ з рос. військами. 1919–39 – знову у складі Польщі (у міжвоєнні роки побл. Л. проходив кордон з Чехо-Словаччиною), від 1939 – УРСР. Від червня 1941 до 8 жовтня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 1939–59 – у складі Дрогоб., від 1959 – Львів. обл. 1939–40 – райцентр. 1940–59 – село Слав., 1963–66 – Стрий., 1959–63 та від 1966 – Сколів. р-нів. Мешканці зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. у Л. і його околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У 2-й пол. 1960-х рр. проживало 1239 осіб. Нині у селі – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Діє реліг. громада УГКЦ. 2012 у селі від удару блискавки згоріла дерев’яна церква Різдва Богородиці, яка була споруджена 1827.
Я. Ф. Годзінець
Читати у файлі PDF
Населені пункти 
