Лаврентій
ЛАВРЕ́НТІЙ (Мигович Михайло Михайлович; 14. 12. 1959, с. Керецьки Сваляв. р-ну Закарп. обл.) — церковний діяч УПЦ КП. Орден князя Володимира Великого 3-го ступеня (2012). Закін. Моск. духовну семінарію (1983) і академію (1992). У 1983 прийняв чернечий постриг і рукопоклад. у сан ієродиякона, 1989 — ієромонаха, 1993 возвед. у сан архімандрита. Був настоятелем Вознесен. собору в м. Хуст (Закарп. обл.); 1990–92 — Полтав. кафедрал. собору; від 1992 — голова видавн. відділу УПЦ МП; від 1996 — секр. Синоду Латв. православ. Церкви та проректор Ризької духов. семінарії; 2000–02 служив у Білорус. православ. Церкві; від 2004 — керуючий справами УАПЦ. 13 грудня того ж року в Свято-Андріїв. соборі в Києві хіротонізов. на єпископа Полтавського. На поч. 2005 перейшов до УПЦ КП, признач. єпископом Харківським і Богодухівським, керуючим Харків. єпархією; від 2013 — єпископ Васильківський, вікарій Київ. єпархії.