ЛАВРЕНЮ́К Венедикт Антонович (12. 12. 1933, с. Мізюринці, нині Шумського р-ну Терноп. обл. — 22. 10. 2006, Тернопіль) — музеє­знавець, етно­граф, фольклорист. Заслужений працівник культури України (1993). Премія ім. Д. Яворницького (1997). Закін. Луцький пед. ін­ститут (1970). Працював зав. рай. від­ділу культури у с. Великі Дедеркали (нині Шумського р-ну); дир. рай. Будинку культури, зго­дом — краєзн. музею у м. Креме­­нець (Терноп. обл.). 1976–2003 — директор Терноп. краєзн. му­­зею, кер. автор. колективу з фор­мува­н­ня його екс­позиції (1982). Голова Терноп. обл. організації Всеукр. спілки крає­знавців (1991). Був ініціатором створе­н­ня 15-ти музеїв Тернопільщини. Автор кн. «Храм у дзеркалі ріки. Нотатки музейника» (2000), «Мізюринське пере­весло» (2003; обидві — Терно­піль); спів­автор путівників «Тер­нопільський крає­знавчий музей» (1986), «Музеї Терно­піль­щини» (1989; обидва — Львів), «Тернопільський обласний крає­знавчий музей» (Т., 1998).