Лавренюк Венедикт Антонович
ЛАВРЕНЮ́К Венедикт Антонович (12. 12. 1933, с. Мізюринці, нині Шумського р-ну Терноп. обл. — 22. 10. 2006, Тернопіль) — музеєзнавець, етнограф, фольклорист. Заслужений працівник культури України (1993). Премія ім. Д. Яворницького (1997). Закін. Луцький пед. інститут (1970). Працював зав. рай. відділу культури у с. Великі Дедеркали (нині Шумського р-ну); дир. рай. Будинку культури, згодом — краєзн. музею у м. Кременець (Терноп. обл.). 1976–2003 — директор Терноп. краєзн. музею, кер. автор. колективу з формування його експозиції (1982). Голова Терноп. обл. організації Всеукр. спілки краєзнавців (1991). Був ініціатором створення 15-ти музеїв Тернопільщини. Автор кн. «Храм у дзеркалі ріки. Нотатки музейника» (2000), «Мізюринське перевесло» (2003; обидві — Тернопіль); співавтор путівників «Тернопільський краєзнавчий музей» (1986), «Музеї Тернопільщини» (1989; обидва — Львів), «Тернопільський обласний краєзнавчий музей» (Т., 1998).
Рекомендована література
- Костюк С. Венедикту Лавренюку — 70 літ // Тернопіль веч. 2003, 11 груд.;
- Зозуляк Є. Зодчий краєзнавчого храму: Науковець-краєзнавець В. Лавренюк // Вільне життя. 2003, 13 груд.;
- Сушкевич В. Венедикт Лавренюк: «Минуле ніколи не старіє...» // Там само. 2004, 1 груд.
Завантажити статтю
Людина 
