Лавриненко Ярослав В’ячеславович

ЛАВРИНЕ́НКО Ярослав В’ячеславович (27. 06. 1970, Київ) — живописець. Син В. Лавриненка. Член НСХУ (1997). Закін. Укр. АМ (Київ, 1996; майстерня В. Шаталіна). Відтоді пра­­цює у Києві: дизайнер фірми «Схід-електроніка»; від 1998 — старший викладач живопису та дизайну міжрегіонал. інституту удосконален­ня вчителів; 2000–04 — викладач кафедри рисунку університету будівництва та архітектури; на творчій роботі; від 2014 — засн. і дир. худож. студії «Холст». Учас­ник всеукр. мистецьких виставок від 1989. Персон. — у Києві (1998, 2006–08). Створює пейзажі, натюрморти, темат. картини в імпресіоніст. стилі.

Тв.: «Раб», «У полі», «Карпати після дощу» (усі — 1990), «Загибель товариша» (1991), «Україна — мати», «Творення» (обидва — 1992), «Весна», «Сповідь», «Замкова гора» (усі — 1993), «Ко­­зацька рада» (1995), «Бандуристе, орле сизий, чому не співаєш?» (1996), «Син Божий» (1997), «Художник» (1998), «Женці» (2003), «Соняшники» (2014).

Ф. М. Гуменюк

Основні твори

«Раб», «У полі», «Карпати після дощу» (усі – 1990), «Загибель товариша» (1991), «Україна – мати», «Творення» (обидва – 1992), «Весна», «Сповідь», «Замкова гора» (усі – 1993), «Ко­­зацька рада» (1995), «Бандуристе, орле сизий, чому не співаєш?» (1996), «Син Божий» (1997), «Художник» (1998), «Женці» (2003), «Соняшники» (2014).

Фотоілюстрації

завантажити статтю