Лавриненко Ярослав В’ячеславович
ЛАВРИНЕ́НКО Ярослав В’ячеславович (27. 06. 1970, Київ) — живописець. Син В. Лавриненка. Член НСХУ (1997). Закін. Укр. АМ (Київ, 1996; майстерня В. Шаталіна). Відтоді працює у Києві: дизайнер фірми «Схід-електроніка»; від 1998 — старший викладач живопису та дизайну міжрегіонал. інституту удосконалення вчителів; 2000–04 — викладач кафедри рисунку університету будівництва та архітектури; на творчій роботі; від 2014 — засн. і дир. худож. студії «Холст». Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1989. Персон. — у Києві (1998, 2006–08). Створює пейзажі, натюрморти, темат. картини в імпресіоніст. стилі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Раб», «У полі», «Карпати після дощу» (усі — 1990), «Загибель товариша» (1991), «Україна — мати», «Творення» (обидва — 1992), «Весна», «Сповідь», «Замкова гора» (усі — 1993), «Козацька рада» (1995), «Бандуристе, орле сизий, чому не співаєш?» (1996), «Син Божий» (1997), «Художник» (1998), «Женці» (2003), «Соняшники» (2014).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
