ЛАВРИНЕ́НКОВ Володимир Дмитрович (17. 05. 1919, с. Птахино, нині Смолен. обл., РФ — 14. 01. 1988, Київ) — військовик. Генерал-полковник авіації (1971). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1944). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Чугуїв. військ.-авіац. училище (Харків. обл., 1941), Військ. ака­­де­мію ім. М. Фрунзе (1948), Військ. академію Ген­штабу (1954). До кінця 1945 здійснив 560 бо­йових вильотів, особисто збив 35, у складі групи — 11 літаків ворога. Після вій­ни служив у військах ППО в Києві: 1945–46 — командир авіаполку, 1949–51 — авіац. дивізії, від 1955 — винищув. авіації, від 1962 — 1-й заст. командира 8-ї окремої армії, 1968–77 — командир цієї ж армії. Від­тоді — нач­штабу–заст. нач. цивіл. оборони УРСР, 1984–88 — військ. консультант Київ. військ. училища ППО. Депутат ВР Білоруської РСР 7-го склика­н­ня та ВР УРСР 8–10 скликань. На будинку у Киє­­ві, де мешкав Л., встановлено мемор. дошку; в м. Починок Смо­лен. обл. — погру­д­дя; його імʼя увіковічнено на Алеї Героїв у Чугуєві.