Лавренков Володимир Дмитрович
ЛАВРИНЕ́НКОВ Володимир Дмитрович (17. 05. 1919, с. Птахино, нині Смолен. обл., РФ — 14. 01. 1988, Київ) — військовик. Генерал-полковник авіації (1971). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Чугуїв. військ.-авіац. училище (Харків. обл., 1941), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1948), Військ. академію Генштабу (1954). До кінця 1945 здійснив 560 бойових вильотів, особисто збив 35, у складі групи — 11 літаків ворога. Після війни служив у військах ППО в Києві: 1945–46 — командир авіаполку, 1949–51 — авіац. дивізії, від 1955 — винищув. авіації, від 1962 — 1-й заст. командира 8-ї окремої армії, 1968–77 — командир цієї ж армії. Відтоді — начштабу–заст. нач. цивіл. оборони УРСР, 1984–88 — військ. консультант Київ. військ. училища ППО. Депутат ВР Білоруської РСР 7-го скликання та ВР УРСР 8–10 скликань. На будинку у Києві, де мешкав Л., встановлено мемор. дошку; в м. Починок Смолен. обл. — погруддя; його ім’я увіковічнено на Алеї Героїв у Чугуєві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сокол-1. Москва, 1976; Без войны. К., 1982; Возвращение в небо. 2-е изд. Москва, 1983; Колокола памяти. К., 1986 (співавт.); Сокол-2. К., 1989 (співавт.).
Рекомендована література
- Бессмертные подвиги. Москва, 1980;
- Покрышкин А. И. В небе войны. Новосибирск, 1988;
- Бодрихин Н. Г. Советские асы. Москва, 1998.
Завантажити статтю
Людина 
