Лавринович Олександр Володимирович
ЛАВРИНО́ВИЧ Олександр Володимирович (28. 06. 1956, м. Овруч Житомир. обл.) — політичний діяч. Народний депутат України (1994–98, 1998–2001, 2007–10). Канд. тех. (1988) і юрид. (2001) н. Повний кавалер ордена «За заслуги» (2001, 2011, 2013), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Закін. фіз. факультет Київ. університету (1978), Нац. юрид. академію України (Харків, 1998). У 1978–81 та 1984–91 працював у Інституті надтвердих матеріалів АНУ (Київ); водночас 1990–92 — у Київ. політех. інституті. Від 1989 — заступник і 1-й заступник голови НРУ, 1998 звільнений із посади та виведений зі складу всіх його керів. органів. Член (1990), заступник голови (1991) Центр. вибор. комісії; голова Центр. вибор. комітету (1993–94). У ВР України 2-го скликання — заступник голови Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи, координатор фракції НРУ; 3-го — секр. Комітету з питань правової реформи, чл. фракції НРУ; 6-го — заступник голови фракції Партії регіонів, 1-й заст. Голови ВР України. 2002–05, 2006–07, 2010–13 — Міністр юстиції України; 2013–14 — голова Вищої ради юстиції. Автор концепції Конституц. договору. Брав участь у написанні Конституції України.
Завантажити статтю
Людина 
