Лавров Леонід Іванович
ЛАВРО́В Леонід Іванович (21. 04(04. 05). 1909, станиця Медведовська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ — 07. 04. 1982, Ленінград, нині С.-Петербург, похов. у станиці Пашковській, нині у межах Краснодара) — етнограф-кавказознавець. З походження українець. Доктор історичних наук (1966). Учасник 2-ї світової війни. Дит. роки Л. пройшли в станиці Пашковська, де закін. 2-класну укр. школу, брав участь у діяльності місц. літ. обʼєдн. «Село і місто», складав вірші українською мовою. У 14-річ. віці написав свій перший наук. твір, присвяч. історії станиці, який став основою фундам. нарису «Станица Пашковская (из прошлого украинских поселенцев на Кавказе)». Від 1928 навч. на геогр. факультеті Ленінгр. університету (від 1930 — істор.-лінгвіст. інститут), з якого 1931 виключ., під час служби в армії екстерном склав іспити (1935). У 1930-х рр. здійснив етногр. експедицію на тер. проживання шапсугів для збору польових матеріалів про селян. побут адигів. Співпрацював із Ленінгр. товариством укр. історії, письменства та мови. Писав статті українською мовою («Вплив Кавказу на українське населення Кубані», «Тубільні впливи на українців Північного Кавказу») і надсилав для публікації в «Етнографічному віснику» (1927, 1931), які були прийняті, але вчасно не надруковані. 1936 побував на Приельбруссі — тер. проживання балкарців — для дослідж. їхніх поземел. відносин у дорев. період. У передвоєнні роки активно вивчав культуру народів Пн. Кавказу. Від 1936 (з перервою) працював у Інституті етнографії та антропології АН СРСР (Ленінград): 1957–61 — зав. сектору етнографії народів Кавказу. У ж. «Советская этнография» опубл. першу працю «Из поездки в Черноморскую Шапсугию». Досліджував епігр. памʼятки Пн. Кавказу. Обʼєктом наук. інтересів Л. були практично всі народи Пн. Кавказу і Дагестану, діапазон яких охоплював широке коло зацікавлень, починаючи від етногенезу народів до «рев.» змін їхнього побуту в 1930–70-х рр. У працях Л. етнічна історія Кавказу представлена як багатосторон. перманент. процес, зумовлений культур. дифузією з європ., словʼян. і середньоазіат. етнотер. утвореннями. Його учні становлять основу сучас. рос. кавказознавства. На пошану Л. проводять Лавров. читання.
Додаткові відомості
- Основні твори
- До питання про українсько-кавказькі культурні зв’язки // НТЕ. 1961. № 3; Историко-этнографические очерки Кавказа. Ленинград, 1978; Этнография Кавказа (по полевым мат. 20-х годов). Ленинград, 1982; Канун революции и Гражданская война на Кубани: Биогр. зап. // Из культур. наследия славян. насел. Кубани. Краснодар, 1997; Биографические записки: Главы 1–5 // Археология и этнография Север. Кавказа: Сб. науч. тр. Краснодар. 1998; Биографические записки: «Здравствуй, не ставший на колени город» // Традицион. культура народов Краснодар. края и Север. Кавказа: К 100-летию Л. Лаврова. Краснодар, 2009; Список трудов С. И. Лаврова // Там само; Юношеские увлечения и мужские забавы (Стихи Л. на укр. языке) // Там само; Избранные труды по культуре абазин, адыгов, карачаевцев, балкарцев. Нальчик, 2009; Вплив Кавказу на українське населення Кубані // Наук. зап. Міжнар. асоц. україністів. К., 2013. Вип. 3.
Рекомендована література
Завантажити статтю
