ЛАВРО́В Леонід Іванович (21. 04(04. 05). 1909, станиця Медведовська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ — 07. 04. 1982, Ленін­град, нині С.-Петербург, похов. у станиці Пашковській, нині у ме­жах Краснодара) — етно­граф-кавказо­знавець. З походже­н­ня українець. Доктор історичних наук (1966). Учасник 2-ї світової війни. Дит. роки Л. про­йшли в станиці Пашковська, де закін. 2-класну укр. школу, брав участь у діяльності місц. літ. обʼ­єдн. «Село і місто», складав вірші українською мовою. У 14-річ. віці написав свій перший наук. твір, присвяч. історії станиці, який став основою фундам. нарису «Станица Пашковская (из прошлого украинских поселенцев на Кавказе)». Від 1928 навч. на геогр. факультеті Ленінгр. університету (від 1930 — істор.-лінгвіст. ін­ститут), з якого 1931 виключ., під час служби в армії екс­терном склав іспити (1935). У 1930-х рр. здійснив етногр. екс­педицію на тер. прожива­н­ня шапсугів для збору польових матеріалів про селян. побут адигів. Спів­працював із Ленінгр. товариством укр. історії, письменства та мови. Писав стат­ті українською мовою («Вплив Кавказу на українське населе­н­ня Кубані», «Тубільні впливи на українців Пів­нічного Кавказу») і надсилав для публікації в «Етно­графічному віснику» (1927, 1931), які були прийняті, але вчасно не на­друковані. 1936 побував на Приельбрус­сі — тер. прожива­н­ня балкарців — для дослідж. їхніх поземел. від­носин у дорев. період. У пере­двоєн­ні роки активно ви­вчав культуру народів Пн. Кавказу. Від 1936 (з пере­рвою) працював у Ін­ституті етно­графії та антропології АН СРСР (Ленін­град): 1957–61 — зав. сектору етно­графії народів Кавказу. У ж. «Советская этно­­­графия» опубл. першу працю «Из поездки в Черноморскую Шапсугию». Досліджував епігр. памʼятки Пн. Кавказу. Обʼєктом наук. інтересів Л. були практично всі народи Пн. Кавказу і Даге­стану, діапазон яких охоплював широке коло зацікавлень, починаючи від етногенезу народів до «рев.» змін їхнього побуту в 1930–70-х рр. У працях Л. етнічна історія Кавказу пред­ставлена як багато­сторон. перманент. процес, зумовлений культур. дифузією з європ., словʼян. і середньоазіат. етнотер. утворе­н­нями. Його учні становлять основу сучас. рос. кавказо­знавства. На пошану Л. проводять Лавров. чита­н­ня.