Кубів Василь Григорович
КУ́БІВ Василь Григорович (псевд.: Джміль, Логін; 14. 12. 1926, за паспортом — 1927, с. Деренівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 07. 06. 2016, Львів) — учасник національно-визвольного руху, громадський діяч. Член Юнацтва ОУН (1941), пройшов курс пропагандистів і розвідників. Учасник сільс. самооборони (1944). У 1946 закін. Теребовлян. культ.-осв. технікум і вступив до Львів. зоовет. інституту. 10 листопада 1948 заарешт. за зв’язок із ОУН, 9 лютого 1949 засудж. до 10-ти р. таборів суворого режиму. Покарання відбував у м. Ішимбай (Башкортостан, РФ). 1954 звільнений. Закін. Львів. політех. інститут (1962). Працював на буд-ві (1955–57); у Львів. філії Київ. НДІ буд. виробництва (1964–67); нач. відділу капітал. будівництва Львів. міжобл. цукротресту (1967–86). Наприкінці 1980-х рр. узяв активну участь у процесах демократизації в УРСР. Ініціатор створення і заступник голови (1990–97) Спілки політ. в’язнів України; співзасн. Львів. обл. (1995), перший заступник голови (від 1996) та голова нагляд. ради (від 2010) Всеукр. об’єднання ветеранів 2-ї світової війни; кер. земляцтва товариства «Теребовлянщина» (1998–2001); співзасн. і перший заступник голови Львів. товариства «Тернопільщина» (1998–2009). Організував (разом зі Студент. братством) відновлення могили А. П’ясецького, ініціював встановлення 1997 у Львові пам’ятника жертвам комуніст. злочинів (скульптор П. Штаєр, арх. Р. Сивенький). Автор кн. «Історія села Деренівка» (1996), «Опозиція чи позиція» (2003), «Дороги і долі» (2005; 2008; усі — Львів), а також багатьох публікацій у періодиці.
Рекомендована література
- Снітинський В. Вірний син батьківського краю // Вісн. товариства «Тернопільщина». 2011. Вип. 8–9.