КУ́БІВ Василь Григорович (псевдонім: Джміль, Логін; 14. 12. 1926, за паспортом — 1927, с. Деренівка, нині Теребовлянського ра­йону Тернопільської обл. — 07. 06. 2016, Львів) — учасник національно-визвольного руху, громадський діяч. Член Юнацтва ОУН (1941), про­йшов курс пропагандистів і роз­відників. Учасник сільської само­оборони (1944). У 1946 закінчив Теребовлянський культурно-освітній технікум і вступив до Львівського зооветеринарного ін­ституту. 10 листопада 1948 заарештований за звʼязок із ОУН, 9 лютого 1949 засуджений до 10-ти р. таборів суворого режиму. Покара­н­ня від­бував у м. Ішимбай (Башкорто­­­стан, РФ). 1954 звільнений. Закінчив Львівський політехнічний ін­ститут (1962). Працював на будівництві (1955–57); у Львівській філії Київського науково-дослідного ін­ституту будівельного виробництва (1964–67); начальник від­ділу капітального будівництва Львівського між­обласного цукротресту (1967–86). На­прикінці 1980-х років узяв активну участь у процесах демократизації в УРСР. Ініціатор створе­н­ня і за­ступник голови (1990–97) Спілки політичних вʼязнів України; спів­засновник Львівської обл. (1995), перший за­ступник голови (від 1996) та голова на­глядової ради (від 2010) Всеукраїнського обʼ­єд­на­н­ня ветеранів 2-ї світової війни; керівник земляцтва товариства «Теребовлянщина» (1998–2001); спів­засновник і перший за­ступник голови Львівського товариства «Тернопільщина» (1998–2009). Організував (разом зі Студентським братством) від­новле­н­ня могили А. Пʼясецького, ініціював встановле­н­ня 1997 у Львові памʼятника жертвам кому­­ністських злочинів (скульптор П. Шта­­єр, архітектор Р. Сивенький). Автор книги «Історія села Деренівка» (1996), «Опозиція чи позиція» (2003), «Дороги і долі» (2005; 2008; усі — Львів), а також багатьох публікацій у періодиці.