Лаґерлеф Сельма-Отіліана-Ловіса

Визначення і загальна характеристика

ЛА́ҐЕРЛЕФ Сельма-Отіліана-Ловіса (Lager­löf Selma Ottiliana Lovisa; 20. 11. 1858, маєток Морбака, провінція Вермланд, Швеція — 16. 03. 1940, там само) — шведська письмен­ниця. Нобел. премія з літ-ри (1909). Член Швед. Академії (1914). Була прикута хворобою до ліжка 1860–67. Закін. Вищу учит. семінарію (Стокгольм, 1885). Учителювала (1885–95). Тяжіла до неоромантизму. Свою кн. «Gösta Berlings saga» («Сага про Єсту Берлінґа») ви­значила як проз. казку в формі роману, де добро проти­ставлено силам зла. Консе­рватив. утопізм Л. щодо патріарх. минувшини по­значився на творах 1890-х pp. — поч. 20 ст., зокрема романі «Antikrists mirak­ler» («Чуда антихриста», 1897), романі-дилогії «Jerusalem» («Єрусалим», 1901–02). В архаїч. традиціях Л. вбачала силу, що може протистояти на­ступові капіталізму (зб. новел «Osynliga län­kar» — «Невидимі звʼязки», 1894; зб. оповідань на основі давньо­сканд. фольклору «Drottningar i Kungahälla» — «Королеви Кун­ґагели», 1899; істор. трилогія «Löwen­­sköldska ringen» — «Перстень Левеншельдів», «Char­lotte Löwensköld» — «Шарлота Левен­шельд»; обидві — 1925; «Anna Svärd» — «Анна Сверд», 1928). Занепад і де­градацію села, трагедію швед. селянства реалістично від­ображено в романі «Kej­­sarn av Portugallien» («Імператор Португалії», 1914). Всесвітньо ві­дома кн. для дітей «Nils Holgers­sons underbara resa genom Sve­rige» («Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми», 1906–07) і зб. новел «Troll och människor» («Тролі та люди», 1915, т. 1; 1921, т. 2) — зна­йомство з історією Швеції, гімн її природі. Л. належить автобіогр. нарис «En saga om en saga» («Казка про казку», 1908), кн. «Mårbac­ka» («Морбака», 1922), «Ett barns memoarer» («Мемуари дитини», 1930), «Dagbok för Selma Ottilia Lovisa Lagerlöf» («Щоден­ник Сельми-Отіліани-Ловіси Лаґерлеф», 1932), пацифіст. роман «Bannlyst» («Ви­гнанець», 1918). Усі за­знач. книги ви­дано у Стокгольмі. Писала також вірші. 1904 викупила будинок свого дитинства, про­даний 1888 за борги після смерті батька. На­прикінці 1930-х рр. допомагала нім. художникам і письмен­никам рятуватися від пере­слідувань нацистів. Із поч. рад.-фін. війни у грудні 1939 від­дала фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль нобел. лауреата, яку уряд їй згодом повернув. Окремі твори Л. пере­клали І. Франко, Дні­прова Чайка, К. Малицька, Б. Заклинський, М. Омельченко, З. Левицька, Н. Ро­манович, О. Сенюк, Л. Герасимчук, Г. Кирпа. У будинку Л. від­крито музей; встановлено памʼятники у швед. містах Карл­стад, Фалун, Суне і Ландскруна. На її честь на­звано астероїд № 11 061, вулицю в Гамбурзі (Німеч­чина), 1992 Л. увічнено на швед. банкноті 20 крон.

Тв.: укр. перекл. — Чуда Антихриста // ЛНВ. 1904. Т. 26, 27; Королеви Кунґагели. К., 1911; Пес Карло і лось Сивак // Світ дитини. 1926. Ч. 3; Різдвяні троянди // По­ступ. 1929. Ч. 3; Довговічність св. Отця // Там само. Ч. 4: Хустина св. Вероніки // Там само. Ч. 6/10, 11/12; Письмо на землі // Жін. доля. 1938. Ч. 6/7; Великодня чарівниця // Нова хата. 1938. Ч. 8; Мишоловка // Жінка. 1939. Ч. 1/2; Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми. Л., 1964; Сага про Єсту Берлінґа. К., 1971; Скарбничка цісаревої // Франко І. Зі­бра­н­ня творів. К., 1980. Т. 25; Легенди про Христа. Л., 2005.

Літ.: E. Wägner. Selma Lagerlöf. Stock­holm, 1942; 1943; Брауде Л. Ю. Обнов­лен­не волшебного мира // Брауде Л. Сказочники Скандинавии. Ленин­град, 1974; V. Edström. Selma Lagerlöfs litterära profil. Stockholm, 1986.

Г. М. Кирпа

Завантажити статтю