Ладигін Борис Іванович
ЛАДИ́ГІН Борис Іванович (17(29). 01. 1896, м. Сквира, нині Київ. обл. — 31. 10. 1981, Мінськ) — фахівець у галузі будівництва доріг. Доктор технічних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АН Білоруської РСР (1959). Закін. Петрогр. інститут інж. шляхів сполучення (нині С.-Петербург, 1921). Працював 1926–29 консультантом буд.-транспорт. секції Держплану Білоруської РСР; 1929–31 — нач. сектору Головдортрансу Білоруської РСР; 1931–38 — зав. секції Білорус. автодорож. НДІ (усі — Мінськ); 1938–58 — у Саратов. автомоб.-дорож. інституті (РФ): 1946–58 — завідувач кафедри будівництва та експлуатації автомоб. шляхів, водночас 1951–53 — декан дорож.-буд. ф-ту; 1958–66 — зав., 1966–81 — проф.-консультант каф. будівництва автомоб. шляхів Білорус. політех. інституту (Мінськ). Основний напрям наукових досліджень — будівництво й удосконалення шлях. покриттів. Розробив принципи класифікації ґрунтів, склав карти типових ґрунтів Білорусі; сформулював умови тех.-екон. доцільності використання місц. кам’яних матеріалів (зокрема слабких піщаників) у шлях. буд-ві та умови міцності й тривкості шлях. бетонів, систематизував їхні показники. Його дочка — Ольга — отримала звання засл. арх. Білоруської РСР.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гравелистая дорога. Минск, 1936; Основы прочности и долговечности дорожных бетонов. Минск, 1963; Строительство автомобильных дорог. Минск, 1965 (співавт.); Принцип расчета предельной вязкости битума, минеральных бетонов по условиях сдвигоустойчивости дорожного покрытия // Докл. АН Белорус. ССР. 1967. Т. 1, № 8 (співавт.); Условия сдвигоустойчивости асфальтобетона в дорожном покрытии в зависимости от накопления остаточных деформаций // Там само. 1969. Т. 13, № 2 (співавт.); Прочность и долговечность асфальтобетона. Минск, 1972 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
