Ладижинський завод ферментних препаратів

ЛАДИ́ЖИНСЬКИЙ ЗАВО́Д ФЕРМЕ́НТНИХ ПРЕПАРА́ТІВ – підприємство мікробіологічної промисловості. Засн. 1970 відповідно до Постанови ЦК КПРС і РМ СРСР у смт Ладижин Тростянец. р-ну Вінн. обл. (нині місто обл. значення). 1973–76 за проектом одес. інституту «Південгіпробіосинтез» уведено в експлуатацію 1-у чергу для виробництва фермент. препаратів тех. призначення – пектоаваморіну ГЗХ (проектна потуж. 240 умов. т на рік) і мацеробациліну ГЗХ (84,6 умов. т на рік; обидва – для збагачення та збалансування раціону кормів для тварин). 1977 освоєно випуск лужної протеази для виробництва синтет. мийних засобів. Наприкінці 1970-х рр. заг. річна потуж. підприємства з випуску фермент. препаратів досягла 4056,6 умов. т (лужної протеази – 3612, пектофоєтидіну – 360, мацеробациліну – 84,6). У 1981 уведено в експлуатацію 2-у чергу згідно контракту з франц. фірмою «Нордон» для випуску очищених фермент. препаратів – бактеріал. амілази (проектна потуж. 31 умовна т на рік), нейтрал. протеази (5 умов. т на рік), лужної протеази (119 умов. т на рік), глюкоамілази (90 умов. т на рік). Необхідність будівництва подіб. виробництва була обумовлена швидкими темпами зростання споживання населенням мийних засобів, прогресив. розвитком спирт. і харч. пром-стей, впровадженням нових методів відгодівлі тварин за допомогою ензимів. Зазначені ферментні препарати до введення Л. з. ф. п. в Україні та ін. рад. республіках не виробляли. Згодом на підприємстві почали виготовляти мед. субстанцію солізиму (5036 млрд лікув. од. на рік) і рекомбінант. інтерферону. У 1970–80-х рр. Л. з. ф. п. був одним з провід. підприємств «Головмікробіопрому» при РМ СРСР і найбільшим рад. виробником фермент. препаратів. 1986 унаслідок приєднання до нього (гол. підприємство) виробництва біохім. синтезу Ладижинського спиртового заводу, Уман. вітамін. заводу (Черкас. обл.; нині АТ «Вітаміни»), Межирічківського вітамінного заводу (Голованів. р-н Кіровогр. обл.) і Турбів. заводу скляного посуду (Вінн. обл.) створ. Ладижин. вироб. біофармацевт. об’єдн. «Ензим» («Е.»). 1989 зі складу останнього знову виокремлено підприємства в м. Умань, с. Межирічка та смт Турбів, 1992 на базі ремонтно-мех. цеху створ. Ладижин. ремонтно-мех. завод, а на базі цеху № 3 – Ладижин. біохім. завод (колишнє біохім. виробництво спирт. заводу; нині ПАТ «Біолік»). Із розпадом СРСР були порушені екон., сировинні, транспортні та фінанс. зв’язки, втрачений частково укр. ринок, що зумовило знач. спад виробництва. 1994–97 на вироб. площах Л. з. ф. п. діяло ВАТ «ХК “Е.”» (гол. підприємство), якому підпорядковувалися ВАТи – «Фермент», «Наук.-технол. центр “Ензифарм”» та «Ладижинмонтажбуд»; від 1997 – держ. підприємство «Е.» (у структурі – наук.-біофармацевт. центр з дослід. цехами, з виробництва препаратів мікробіол. синтезу, готових лікар. засобів, електроремонтний, тепловодопостачання цехи; нині фактично не працює) та від 2004 – дочірнє підприємство «Е.» (вироб. потуж. 4652,9 умов. т фермент. препаратів і 17 млн флаконів препаратів для ін’єкцій на рік; продукцію застосовують у кормовиробництві для с. господарства, рослинництві, спиртовиробництві, харч. галузі, зокрема пивоварінні, фармакології, целюлозно-папер. і шкіряній пром-стях, під час виготовлення прал. порошків і мийних засобів та для екол. цілей; кількість працівників у 2015 – 173 особи). Наприкінці 1980-х рр. на Л. з. ф. п. працювала 2571 особа, з них у наук. підрозділі – 112 (зокрема канд. мед. н. – Є. Григор’єв, Л. Шинкаренко, канд. тех. н. – В. Болоховська, І. Чугуєв). На ньому був відкритий найбільший в Україні музей пром. штамів продуцентів біологічно актив. речовин, антибіо­тиків, ферментів. 1987 за розроблення модифік. технології виробництва очищеної глюкоамілази Л. Шинкаренко нагороджено сріб., за розроблення технології виділення культурал. рідини глюкоамілази через соло­м’яну муку Л. Удовенко – бронз., за освоєння замкнутого циклу біоміцину з отриманням додатк. корм. продукту у вигляді білок­вітамін. маси П. Сандула (на той час – заступник ген. дир., а 1988–92 – ген. дир. Ладижин. вироб. біофармацевт. об’єдн. «Е.»; 1984–86 керував Ладижин. спирт. заводом, почергово упродовж 1992–2009 – підприємствами «Біолік» і «Ензим») – сріб., Л. Веремієнка – бронз. медалями ВДНГ СРСР. Кілька працівників за успіхи у розвитку виробництва відзначено держ. нагородами СРСР. 1973–88 спочатку Л. з. ф. п., а потім Ладижин. вироб. біофармацевт. об’єдн. «Е.» керував В. Халабузар.

Л. П. Бажан

завантажити статтю