Ладижинський Степан
ЛАДИ́ЖИНСЬКИЙ Степан (07. 03. 1925, с. Матисова, нині округ Стара Любовня, Словаччина) — русинський диригент, композитор, культурно-громадський діяч. Брат М. Ладижинського. Середню освіту здобув у Руській гімназії у Пряшеві, де був диригентом шкіл. оркестру (1933–38), та Банській Бистриці (1945; обидва — нині Словаччина), музичну (скрипка) — в Муз. школі у Пряшеві. 1946–50 — диригент Оркестру слов’ян. музики в Братиславі, в репертуарі якого переважали укр. та рос. пісні. Співзасн., диригент та драматург профес. колективів: Військ. ансамблю ім. Я. Налепки в Братиславі (1951–52) та Армій. худож. ансамблю ім. В. Неєдлого в Празі (1952–59). У 1959–65 — худож. кер. Піддуклянського українського народного ансамблю в Пряшеві, для якого 1965–69 уклав низку лібрето для програм пісень і танців, зокрема «Вітай, життя». Був диригентом та драматургом Словац. нар. худож. ансамблю; 1960–65 — худож. кер. Укр. драм. театру ім. Т. Шевченка; 1980–90 — директор театру «Студія С»; заст. ген. дир. Словконцерту у Братиславі. Автор музики до п’єс Укр. нар. театру у Пряшеві (зокрема « Назар Стодоля» Т. Шевченка), статей про укр. та рос. музику, текстів і мелодій десятків пісень, муз. обробок нар. пісень та муз. композицій. У Братиславі заснував дит. хор «Русовські внучата», з яким награв дві аудіокасети (20 пісень з влас. музикою і текстами). Значне місце в його творчості займає духовна музика сх. слов’ян. Від 1990 — представник «русинського руху».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Piesne pre spev a gitaru. Bratislava, 1949; Spevy k liturgii sv. Jána Zlatoústého. 1992; 2006; Gitarový hmatokurz. 2005.
Рекомендована література
- Encyklopédia Slovenska. Т. 3. Bratislava, 1979.