Ладинський Свято-Покровський монастир

ЛАДИ́НСЬКИЙ СВЯ́ТО-ПОКРО́ВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. у 16 ст. побл. с. Ладин (нині смт Ладан Прилуц. р-ну Черніг. обл.) як чол. монастир. Після запусті­н­ня його від­родже­н­ням на поч. 17 ст. опікувався єпи­­скоп Луцький Ісайя (Копинсь­кий) за сприя­н­ня князя Семена Лика (1615 надав монастиреві землі) та княгині Раїни Вишневецької (1619 заповіла права на володі­н­ня с. Ладин). Ісайя разом із ченцями Євтимієм і Ген­надієм викопав печери для прожива­н­ня, створив невеликий скит і роз­почав зведе­н­ня церкви. Першим ігуменом оновленої обителі був, ймовірно, Мартирій, згодом — Мефодій. Незабаром поруч виник жін. монастир, його першою ігуменею стала сестра Ісайї — Олександра (померла 1631). Під час козац.-селян. пов­ста­н­ня під проводом П. Бута (Павлюка), Я. Острянина і Д. Гуні (1637–38) ченці допомагали пов­сталим, то­­му після його придуше­н­ня, осте­рігаючись пере­слідувань, більшість із них разом з ігуменем Мефодієм утекла до Моск. цар­ства (будівлі та майно монастиря роз­грабували польс. війська). 1639 туди ж утекла й частина насельниць жін. монастиря на чолі з ігуменею Єлизаветою, які у м. Алатир (нині Чувашія, РФ) заснували Свято-Микіл. мона­стир. Згодом Б. Хмельницький під­­твердив права монастиря на приналежні йому землі. 1657 його від­відав прилуц. полковник П. Дорошенко і надав фінанс. допомогу (на той час при монастирі діяла дит. школа). Знач. шкоди за­вдала пожежа 1735, внаслідок якої втрачено частину богослужб. книг 17–18 ст. 1757 ігуменя Олександра оздобила чудотворну ікону Ладин. Божої Матері, до якої звідусіль ішли паломники. У монастирі було 2 церкви: Свято-Покров. (камʼяна), зведена 1763 у стилі бароко на місці згорілої деревʼяної (пере­буд. 1818), та Свято-Микіл. (19 ст.) із приділом на честь Вознесі­н­ня Господнього (деревʼяна). 1786 мо­настир закрито (за деякими даними, виведено за штат), багато цін­них речей пере­дано в Чернігів, 1817 від­новлено, але лише як третьорозрядний. 1823–24 зведено камʼяну дзвіницю за­­мість деревʼяної. Зберігалися деревʼяний хрест 1712, три Єван­гелія 17 ст., «Три­фологіон» (1637), «Апостол» (1639), «Ключ ро­­зумі­н­ня» Іоаникія (Галятовсь­кого) (1665; усі — Львів), «Огородок Марії Богородиці» (К., 1676) тощо, діяло училище. На­при­кінці 19 — на поч. 20 ст. мона­стир мав 304 дес. землі, насельниками були ігуменя, 51 черниця, 74 послушниці. 1928 його за­­крито. У будівлях роз­міщува­ла­ся труд. комуна для неповно­літніх (до 1938) та ін. світські установи. Хоча до поч. 21 ст. мо­­настир. комплекс зберігся порівняно непогано, обитель донині не від­новлено.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю