Лазарев Володимир Григорович
ЛА́ЗАРЕВ Володимир Григорович (березень 1875, за ін. даними — 1874, м. Глухів, нині Сум. обл., за ін. даними — Чернігів, за ін. даними — Вінниця — 04. 12. 1945, за ін. даними — 1946, Київ) — лікар-невропатолог. Брат Є. Лазарева. Доктор медицини (1904), проф. Учасник рос.-япон. війни. Закін. Новорос. університет в Одесі (спеціальність «зоологія», 1896), Університет св. Володимира у Києві (1898). Працював в останньому 1902–14 ординатором у клініці нерв. захворювань. Неодноразово перебував у закордон. наук. відрядженнях. 1919–22 — зав. нерв. відділ. Київ. травматол. інституту; водночас 1920–25 — професор кафедри невропатології дит. віку ІНО; від 1928 — проф. клініки невропатології Київ. психоневрол. інституту; 1929–40 — професор кафедри нерв. хвороб Київ. стоматол. інституту; від 1930 — проф., завідувач кафедри невропатології 2-го Київ. мед. інституту; 1941–44 — професор кафедри нерв. хвороб Томського мед. інституту; від 1944 — завідувач кафедри нерв. хвороб Київ. інституту удосконалення лікарів. Л. — співзасн. школи невропатології та нейрохірургії в Україні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ішіас (люмбоішіалгії). К., 1935; Диагностика нервных болезней // Клин. диагностика. К., 1939; О травматических поражениях спинного мозга // Тр. Конф. Сибир. воен. округа. Новосибирск, 1943; Об особом рефлексе, наблюдающемся иногда при анатомическом или физиологическом разрыве спинного мозга // Тр. Томского мед. ин-та. 1946. Т. 13.
Завантажити статтю
