Лазарев Григорій Митрофанович
ЛА́ЗАРЕВ Григорій Митрофанович (07(20). 04. 1907, м. Таганрог, нині Ростов. обл., РФ — 20. 10. 1989, Полтава) — актор. Народний артист УРСР (1960). Державні нагороди СРСР. Закін. школу фабр.-завод. навч. (м. Дмитріївськ, нині Макіївка Донец. обл., 1926). Відтоді працював до 1931 у ред. радіогазети «Керченский рабочий» (нині АР Крим). Сценічну діяльність розпочав у театрі робітн. молоді шахти Щеглова (Макіївка, 1931–34). Грав 1936–39 у театрі мініатюр (м. Барнаул Алтай. краю, РФ), 1939–41 — Микол. робітн.-селян. пересув. укр. театрі ім. Т. Шевченка; 1945–56 — у Херсон., 1956–62 — Полтав. ім. М. Гоголя укр. муз.-драм. театрах. У образах, створ. Л., реаліст. направленість поєднана з романт. піднесеністю.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Степан («Маруся Богуславка» М. Старицького), Антон Кряж («Веселка» М. Зарудного), Часник, Стрижень («В степах України», «Загибель ескадри» О. Корнійчука), Захар Чуб («Чорний змій» В. Минка), Лавро Мамай («Дума про Британку» Ю. Яновського), Юліус Фучик (однойм. вистава за п’єсою «Прага залишається моєю» Ю. Буряківського), Харитонов («За тих, хто в морі» Б. Лавреньова), Ленін («Кремлівські куранти» М. Погодіна, «Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Кошкін («Любов Ярова» К. Треньова), Богатирьов («Одна ніч» Б. Горбатова), Левшин («Вороги» М. Горького), Шипов («Точка опори» С. Альошина), Вурм, Франц («Підступність і кохання», «Розбійники» Ф. Шіллера).
Людина 
