Лазарев Єфрем Григорович

ЛА́ЗАРЕВ Єфрем Григорович (22. 04(03. 05). 1871, м. Глухів, нині Сум. обл. — 05. 04. 1942, м. Казань, Татарстан, РФ) — лікар-офтальмолог. Брат В. Лазарева. Доктор медицини, проф. Герой Праці (1928). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1895). Працював земським лікарем. Від 1903 — гол. лікар Губерн. земської лікарні очних хвороб м. Тула (Росія; згодом Тульська лікарня очних хвороб, від 1927 — ім. Л.), зробивши знач. внесок у її розвиток. Водночас викладав на курсах удосконалення лікарів та в фельдшер.-акушер. школі. Вперше в Тулі здійснив пересадку рогівки. 1941–42 — консультант Трахоматоз. інституту в Казані. Очолював Заг.-рос. бюро земських лікарів. Вивчав питання лікування інфекц. хвороб очей, зокрема трахоми; розробив та вдосконалив низку методик хірург. лікування тяжких хвороб очей, серед яких — глаукома, катаракта, птоз; запропонував ме­тодику операції з трансплантації рогівки. Був особистим лікарем родини Л. Толстого.

Рекомендована література

1. Тамарин П. Профессор Е. Г. Ла­зарев // Коммунар. 1939, 12 мая.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю