Лазарев Єфрем Григорович

ЛА́ЗАРЕВ Єфрем Григорович (22. 04(03. 05). 1871, м. Глухів, нині Сум. обл. — 05. 04. 1942, м. Казань, Татар­стан, РФ) — лікар-офтальмолог. Брат В. Лазарева. Доктор медицини, проф. Герой Праці (1928). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1895). Працював земським лікарем. Від 1903 — гол. лікар Губерн. земської лікарні очних хвороб м. Тула (Росія; згодом Тульська лікарня очних хвороб, від 1927 — ім. Л.), зробивши знач. внесок у її роз­виток. Водночас викладав на курсах удосконале­н­ня лікарів та в фельдшер.-акушер. школі. Вперше в Тулі здійснив пере­садку рогівки. 1941–42 — консультант Трахоматоз. ін­ституту в Казані. Очолював Заг.-рос. бюро земських лікарів. Ви­вчав пита­н­ня лікува­н­ня інфекц. хвороб очей, зокрема трахоми; роз­робив та вдосконалив низку методик хірург. лікува­н­ня тяжких хвороб очей, серед яких — глаукома, катаракта, птоз; за­пропонував ме­тодику операції з транс­плантації рогівки. Був особистим лікарем родини Л. Толстого.

Завантажити статтю