Лазаренко Борис Романович

Визначення і загальна характеристика

ЛАЗАРЕ́НКО Борис Романович (29. 10(11. 11). 1910, Москва — 26. 08. 1979, Кишинів) — фахівець у галузі електроматеріалознавства. Доктор технічних наук (1949), професор (1950), академік АН Молд. РСР (1961). Заслужений діяч науки Молд. РСР (1979). Сталінcька премія (1946), Державна премія Молд. РСР у галузі н. і т. (1981, посмертно). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1936). Працював 1929–31 на металург. комбінаті у м. Рикове (нині Єнакієве Донец. обл.); 1931–33 — на Угрес. хім. заводі в Москві. 1935–43 — у Всесоюз. електротех. інституті, де пройшов шлях від лаборанта до зав. н.-д. лаб.; 1943–48 — зав. лаб. НДІ-627 (обидва — Мос­ква); 1948–61 — директор Центр. н.-д. лаб. електр. оброблення матеріалів АН СРСР (м. Любліно Моск. обл.); 1961–79 — директор, водночас 1965–79 — зав. лаб. електроіскр. оброблення металів Інституту приклад. фізики АН Молд. РСР (Кишинів). 1951–54 — учений секр. Президії, 1954–55 — заступник академік-секр. Відділ. тех. наук АН СРСР; 1974–79 — віце-президент АН Молд. РСР. 1965–79 — засн. і гол. ред. ж. «Электронная обработка материалов». Напрями наук. дослідж.: електрофіз. та електрохім. методи оброблення матеріалів; застосування електрики в промисловості та с. госп-ві; дія електр. впливів на біол. об’єкти; електроплазмоліз. 1938 разом з дру­­жиною — Н. Лазаренко — відкрив метод електроіскр. оброблення металів, дослідив залежність еро­­зії від електр. параметрів, мате­ріалів, складу робочого сере­довища та ін. умов. 1941 вина­йшов електроероз. спосіб нанесення покриттів на метали з стру­мопровід. матеріалів, який застосовують для зміцнення де­­талей машин та інструментів. 1943 розробив технологію виго­товлення порошків електроероз. способом. В Одесі вийшла його брошура «Электроэрозион­ный способ обработки метал­лов» (1947); у ж. «Наука і суспільство» (1967, № 11) надруко­вано статтю «Электрика и вино­градная ло­­за», у «Віснику АН УРСР» (1977, № 5) — «Проблеми удосконален­ня організації і управління наукою в установах Академії наук Молдавської РСР».

Завантажити статтю