Лазаренко Віталій Юхимович

ЛАЗАРЕ́НКО Віталій Юхимович (27. 04(09. 05). 1890, с. Алек­сан­дровськ-Грушевський, нині м. Шах­ти Ростов. обл., РФ — 18. 05. 1939, Москва) — артист цирку. Заслужений артист РСФРР (1933). Виступав у балагані П. і В. Ка­лініних, від 1898 — у мандрів. цирку М. Котликова. Амплуа — Рудий клоун. 1911 дебютував у моск. цирку братів Нікітіних. По­­єд­нував злободенні сатир. репризи, агітац. віршов. монологи з актив. цирк. грою (переважно стрибковою акробатикою). 1914 здійснив світ. рекорд, виконавши сальто-мортале через трьох слонів (відзнятий стрибок демонстрували у всіх країнах світу). Як безшабаш. босяк-клоун висміював чорносотенців, поліцей­­ських, діяльність Держ. думи, за що піддавався адм. репресіям. Після 1917 назвався «блазнем його величності народу». Очолював фронт. артист. бригади (1919–21). Брав участь у вулич. кавалькадах і святк. демонстра­ціях. Спільно з Б. Ердманом 1919 створив рев. образ клоуна — по-плакатному яскравого у дво­­колір. комбінезоні. 1920 В. Маяковський написав спеціально для Л. антре «Чемпіонат всесвіт­ньої класової боротьби» та «Радянська азбука». Брав участь у виставах, пантомімах, скетчах, зокрема «Містерія-буфф» В. Мая­ковського (1921, реж. В. Мейєр­хольд, 1-й театр РСФРР, Мос­ква), «Десять полум’яних літ» (1927, цирк. огляд, Ленінгр. цирк, нині С.-Пе­тербург), та «Махнов­щина» (1929, роль Н. Махна), «Мандрівний цирк братів Котли­кових» (1930-і рр., обидві — Моск. цирк). Кер. першого пересув. сільс. цирку на агітпароплаві на Волзі (1927). У 1930-х рр. виступав на підприємствах, новобудовах, перед бійцями. Знявся у фільмах «Чортове гніздо» (1919, реж. О. Чаргонін), «Кохання і кас­­торка», «Ніч, місяць…», «Він і вона» (усі — 1920-і рр.), «Інтриган» (1935, реж. Я. Уринов). Автор кн. «Пятна грима» (Москва, 1922). Від 1928 виступав із сином Віталієм (05(18). 03. 1914, Мос­ква — 14. 03. 1948, там само) — клоуном, жонглером, музикантом, танцівником, акробатом, який продовжив батьків. традицію публіцист. клоунади.

Рекомендована література

1. Уразов И. А. Шут и прыгун В. Ла­­заренко. Москва, 1927;
   Google Scholar Internet
2. Дмитриев Ю. А. В. Лазаренко. Москва; Ленинград, 1946;
   Google Scholar Internet
3. Кузнецов Е. М. Арена и люди совет­ского цирка. Москва; Ленинград, 1947;
   Google Scholar Internet
4. Славский Р. Е. Виталий Лазаренко. Москва, 1980.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю