Лазаренко Іван Терентійович
ЛАЗАРЕ́НКО Іван Терентійович (07. 07. 1896, слобода Тернова, нині Ростов. обл., РФ — 30. 09. 1980, м. Варна, Болгарія) — графік, живописець. З укр. родини. Від 1921 жив у Болгарії. 1922–23 виконав монум. маляр. композиції для трапез. храму Клісур. монастиря («Таємна вечеря», «Христос на ниві», «Моління про чашу», «Вид Клісурського монастиря з хресною ходою»). 1925–30 навч. у Софій. АМ у фігур. класі Н. Кожухарова та орнам. майстерні Х. Тачева. 1931–37 — викладач образотвор. мистецтва у школах Варнен. округи, від 1937 — у Варнен. жін. гімназії. Співзасн. Товариства укр. та рос. художників у Болгарії (1929, учасник його виставок) і Товариства художників Варни (1943, увійшло у Спілку болгар. художників). Автор пейзажів, картин на істор. і побут. теми, натюрмортів. Періодично звертався до сценографії, створив кілька плакатів і афіш. У творчості Л. значне місце відведено болгар. та укр. («Гопак», 1933; «На ниві», «На току», «Будівництво», «Заготівля лісу», «Молотьба»; усі — 1950–60-і рр.) тематиці. У повоєнні роки був організатором укр.-болгар. мистецьких виставок у Варні (зокрема художників Одеси та Варни). У 1950–60-і рр. писав крит. мистецтвозн. статті, огляди виставок і рец. на книги з питань образотвор. мистецтва у г. «Народно дело». Деякі полотна зберігаються у Варнен. і Бурґас. худож. галереях.
Рекомендована література
- Степовик Д. Українсько-болгарські мистецькі зв’язки. 1975;
- Його ж. Творчество Е. Ващенко, И. Лазаренко и Н. Ростовцева // Единение народов, единение культур: Укр.-болгар. культур. связи: История и современность. 1987 (обидва — Київ).