Лазаренко Олег Анатолійович
ЛАЗАРЕ́НКО Олег Анатолійович (24. 11. 1961, Харків) — живописець. Заслужений художник України (2015). Обл. мист. премія ім. В. Єрмилова (2001). Чл.-засн. Спілки дизайнерів України (1989, від 1996 — секр. Харків. організації). Закін. Харків. худож. інститут (1983; викл. А. Константинопольський, В. Чаус, М. Шапошников), стажувався у ВШ м. Галле (Німеччина, 1982). Працює у Харкові: 1985–96 — художник-конструктор ВНДІ тех. естетики; від 1996 — гол. дизайнер-художник творчо-проект. фірм «Бусол», «Автор. стиль». Основна галузь — станк. живопис у реаліст. стилі. Більшість пейзажів, портретів апостолів, святих, князів, іконописців, монахів написав в автор. техніці мозаїч. кольоропису. Об’єднавши дизайнер. методи створення форми в об’ємі з паперу та живописні експерименти на поверхні полотна, розробив техніку мозаїч. поліхромографії — технологію об’єднання клаптиків паперу, розмальов. різними кольорами і зібраних у композиц. плями, вклеєних під високою т-рою на полотно. Учасник обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок, пленерів від серед. 1990-х рр. Персон. — у Ляйпцизі (Німеччина, 1987), Харкові (2001–02, 2004, 2006, 2008, 2012), Москві, Нью-Джерсі (США; обидві — 2001), Києві, Луганську (обидві — 2011), Полтаві (2012–13). Знято д/ф «Художник О. Лазаренко» (2004, реж. Л. Морозова). Деякі роботи зберігаються у Харків. ХМ та галереї, Істор.-мемор. музеї О. Пархоменка (Луган. обл.), Музеї сучас. рос. мистецтва (Нью-Джерсі), галереї істор. факультету Харків. університету.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живописні серії — «Квіти» (1992–93), «Сучасники» (1999–2013), «Цивілізація кохання», «Діалоги в мистецтві» (обидві — 2000–10), «Апостольське запричастя» (2007–15), «Апостольське причастя» (2008–13), «Щоденник Індії» (2012–13), «Україна — минуле, сучасне, майбутнє» (2014–15); триптих «Святі гори» (1998), «М. Волошин» (2004), «С. Васильківський» (2005), «Великий сюрреаліст» (2006), «Б. Хмельницький» (2007), «К. Малевич», «Лесь Курбас» (обидва — 2008), «Сорочинський ярмарок» (2009), «Св. апостол Андрій», «Т. Шевченко» (обидва — 2010), «С. Сапеляк» (2011), «Г. Сковорода», «Надія» (обидва — 2012), «Філарет» (2013).
Рекомендована література
- Грицаненко В. Обличчя під комуфляжем у дзеркалі постмодернізму // Anima rerum. 2005. № 1;
- Сапеляк С. Олег Лазаренко (1961), Харків: «Красен Божий світ…» // Музей. провулок. 2010. № 2(16); Олег Лазаренко. Живопись: Альбом. Х., 2013.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
