Розмір шрифту

A

Лазерна фізика

ЛА́ЗЕРНА ФІ́ЗИКА — роз­діл фізики, який ви­вчає лазери, їхню теорію, принципи роботи, будову, а також фундаментальні властивості та практичні за­стосува­н­ня лазерного ви­промінюва­н­ня. Основи Л. ф. закладені у 1950–60-х рр. у працях учених СРСР, США та багатьох ін. країн з теорії резонанс. взаємодії електромагніт. хвиль з квант. системами з інверсією населеності та під­силе­н­ня світла у таких системах, методів створе­н­ня інверсії населеності у квант. системах різних типів, теорії оптич. резонаторів і генерації електромагніт. коливань у мазерах і лазерах. Їм пере­дували теор. дослідж. нім. фізиків А. Айнштайна (у 2-й пол. 1910-х рр.) та Р.-В. Ладенбурґа (у 2-й пол. 1920-х рр.). Осн. напрями Л. ф.: теор. і екс­перим. основи лазер. генерації та динаміка лазерів, фізика актив. лазер. середовищ, зокрема методи накачува­н­ня для створе­н­ня інверсії населеності, тео­рія оптич. резонаторів, квант., нелінійна, сингулярна оптика когерент. лазер. пучків, фізика взаємодії когерент. лазер. ви­промінюва­н­ня з речовиною. Теорія лазер. генерації роз­глядає під­силе­н­ня світла в актив. середовищі, порог. умови генерації, три- та чотирирівневі схеми лазера, ефекти насиче­н­ня під­силе­н­ня у середовищах з однорід. і неоднорід. роз­шире­н­ням спектрал. ліній, ефекти просторового та спектрал. вигора­н­ня провалів у під­силен­ні, дірки Бен­нета та провали Лемба, ефекти конкуренції мод, спектрал. та енергет. характеристики лазер. ви­промінюва­н­ня. Фундам. під­хід до взаємодії оптич. ви­промінюва­н­ня з середовищем має базуватися на викори­стан­ні рівнянь Максвел­ла для поля та залеж. від часу рівня­н­ня Шредінґера для атомів середовища. На практиці атоми середовища можуть описуватися у певному на­ближен­ні рівня­н­нями матриці густини, що є основою для ви­вче­н­ня когерент. і нелінійно оптич. ефектів взаємодії поля з середовищем. Подальшим на­ближе­н­ням є швидкісні рівня­н­ня для густини фотонів і населеності квант. системи, які широко використовують у Л. ф. Часова динаміка лазер. генерації включає широкий діапазон змін спектрал., енергет., поляризац. характеристик ви­промінюва­н­ня залежно від режиму роботи лазера. Імпульсна генерація забезпечується викори­ста­н­ням методів імпульс. накачува­н­ня і вибором параметрів актив. середовища (напр., лазери на самооб­межених пере­ходах), модуляцією добротності лазер. резонатора, синхронізацією мод лазера з широкою лінією під­силе­н­ня для отрима­н­ня надкоротких (тривалістю кілька періодів колива­н­ня світл. хвилі) імпульсів генерації. Л. ф. ви­вчає методи генерації коротких лазер. імпульсів. Методи модуляції добротності резонатора, зокрема й активні методи, що базуються на викори­стан­ні керованих фільтрів або затворів, які встановлюють у резонаторі лазера та швидко змінюють рівень по­глина­н­ня ви­промінюва­н­ня, та пасивні, дія яких ґрунтується на зміні пропуска­н­ня внаслідок неліній. оптич. ефекту — насиче­н­ня по­глина­н­ня, забез­пе­чують генерацію лазер. імпульсів наносекунд. діапазону тривалості. Для генерації ще коротших імпульсів піко- і фемтосекунд. діапазону за­стосовують метод синхронізації мод. Моди багатомод. лазера можна роз­глядати як окремі осцилятори, колива­н­ня яких при випадк. значе­н­нях фаз у сумі дають усереднене значе­н­ня амплітуди світл. коливань, квазінеперервне у часі. Якщо ж такі колива­н­ня з еквіди­стант. спектром частот синхронізовані за фазою, то ко­­герентне додава­н­ня їх амплітуд призводить до генерації послідовності коротких світл. імпульсів, тривалість яких ви­значається шириною лінії під­силе­н­ня, і для лазерів, що мають широку лінію під­силе­н­ня (лазери на барвниках, титан-сапфір. лазер), є спів­мірною з періодом колива­н­ня світл. хвилі. Теорія генерації ультракоротких світл. імпульсів містить елементи неліній. оптики, теорії пошире­н­ня коротких світл. імпульсів у сере­до­вищах із дис­персією групової швидкості, зокрема й імпульсів з кон­­трольов. зміною несучої частоти, напр., за ліній. законом («чир­­повані» імпульси). Фізика актив. лазер. середовищ використовує методи атом. фізики, оптич. спектро­скопії, фізики твердого тіла, квант. електроніки, фізики плазми та газового роз­ряду з метою пошуку і дослідж. квант. систем, у яких можливе створе­н­ня інверс. населеності енергет. рівнів. У цьому роз­ділі Л. ф. ви­вчають теор. і практичні аспекти методів накачува­н­ня актив. середовища, які включають пере­дава­н­ня енергії до актив. середовища від зовн. джерел, дослідж. процесів збудже­н­ня та релаксації квант. системи. Оптич. резонатор лазера формує стійку картину простор. роз­поділу світл. поля — моди резонатора. Теорія оптич. резонаторів базується на принципах тео­рії дифракції. Хвильове рівня­н­ня для монохроматич. світл. хвилі часто роз­глядають у параксіал. на­ближен­ні, коли хвиля поширюється вздовж осі резонатора або під малим кутом до неї. Важливі класи роз­вʼязувань хвильового рівня­н­ня у параксіал. на­ближен­ні виражають через поліноми Ерміта і Лаґера та функцію Ґауса, тому від­повід­ні простор. роз­поділи поля на­звали пучками Лаґера–Ґауса та Ерміта–Ґауса. Клас роз­вʼязувань з попереч. роз­поділом поля, що описується функцією Бес­селя, має унікал. властивість поширю­ватися у просторі без дифрак­ції. Поширеним типом лазер. пучків є ґаус. пучки, що від­повід­ають найнижчому, або нульовому порядку зга­даних більш загальних роз­вʼязків. Пошире­н­ня ґаус. пучків через оптичні системи зручно описувати через променеву ABCD матрицю. Якщо при послідов. від­бива­н­нях світл. пучка від дзеркал резонатора його поперечне зміще­н­ня залишається скінчен­ним, лазер. резонатор є стійким. Стійкість резонатора ви­значається його параметрами (кривизною дзеркал і від­стан­ню між ними). У практиці лазерів за­стосовують як стійкі, так і не­стійкі резонатори. У лазер. техніці використовують резонатори, які вирізняються простор. конфігура­цією, кількістю та характерис­тиками дзеркал, величиною оптич. втрат, тому теорія резонаторів і лазер. пучків — важлива складова Л. ф. Л. ф. роз­глядає пошире­н­ня лазер. пучків у середовищах різних типів, включаючи атмо­сферу, матеріали різної природи, оптичні волокна, зокрема й пере­дава­н­ня інформації за допомогою лазер. ви­промінюва­н­ня. При взаємодії лазер. пучків із речовиною від­буваються ефекти, повʼязані з високою інтенсивністю лазер. поля (нелінійно-оптичні явища, фазові пере­творе­н­ня у речовині), когерентністю лазер. ви­промінюва­н­ня (осциляції Рабі, ефекти самоіндук. про­зорості). Важливими практич. аспектами Л. ф. є взаємодія лазер. ви­промінюва­н­ня з матеріалами, зокрема й з біо­логічними, з метою їхнього обробле­н­ня лазер. пучками. Див. також Лазери в медицині, Лазерна спектро­скопія, Лазерна технологія, Лазерне зварюва­н­ня та Лазерні матеріали.

Літ.: Тихонов Е. А., Шпак М. Т. Не­­ли­нейные оптические явления в органических соединениях. К., 1979; Hand­book of Laser Wavelengths. Florida, 1998; Звелто О. Физика лазеров. 4-е изд. С.-Пе­­тербург, 2008; P. W. Milon­­ni, J. H. Eberly. Laser physics. New Jer­­sey, 2010.

А. М. Негрійко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
53021
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
215
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 4
  • середня позиція у результатах пошуку: 13
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 13):
Бібліографічний опис:

Лазерна фізика / А. М. Негрійко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-53021.

Lazerna fizyka / A. M. Nehriiko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-53021.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору