Лазова Поліна Василівна
ЛА́ЗОВА Поліна Василівна (05. 09. 1957, с. Костянтинівка, нині смт Арбузин. р-ну Микол. обл.) — актриса. Народний артист України (2007). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2021). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1978; курс М. Рудіна). Відтоді працює у Нац. драм. театрі ім. І. Франка (Київ). Втілює різнопланові, різнохарактерні образи у виставах класич. і сучас. репертуару, від високої трагедії до гострої буфонади, зокрема неординар., непересіч. жінок, яким притаманні граничні стани душі. Відродила дещо забуте амплуа «жінки-вамп». Зіграла у кінокартинах ролі Аделаїди («Суєта», 1985), Надії («Мистецтво подобатися жінкам», 1988; обидві — реж. Ю. Некрасов), Акерке («Таємниця Чингізхана», 2002, реж. В. Савельєв) та ін.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Варка, Марися («Безталанна», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Пріська («Український водевіль, або Вип’ємо й поїдемо» за М. Кропивницьким), Донна Анна («Камінний господар» Лесі Українки), Мавра («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Ворон («Сни за Кобзарем» за Т. Шевченком), Марія Лучицька, Проня Прокопівна («Та-лан», «За двома зайцями» М. Старицького), Марія Ляшківська («Гріх» В. Винниченка), Танька, Галя («Дикий Ангел», «Злива» О. Коломійця), Зінька («Патетична соната» М. Куліша), Ярина Верстова, Оленка («Бронзова фаза», «Пора жовтого листя» М. Зарудного), Жанна д’Арк («Біла ворона» Г. Татарченка, Ю. Рибчинського), Софія («Лев і Левиця» І. Коваль), Маргарита («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим), Наталія («Васса Желєзнова» М. Горького), Емі Госуїл («Кін IV» Г. Горіна), Ельміра («Тартюф, або… » за Ж.-Б. Мольєром), Ґонерілья («Король Лір» В. Шекспіра), Місіс Гіґґінс («Піґмаліон» Б. Шоу), Донна Беатриса («З коханням не жартують» П. Кальдерона), Єва («Бал злодіїв» Ж. Ануя).
Рекомендована література
- Поліна Лазова: «В мені закодована стихія степу» / Інтерв’ю взяла В. Грицук // Кіно-Театр. 1999. № 1;
- Поліщук Т. Жінка-вамп, яка пише ліричні вірші // День. 2002, 28 лют.;
- Поліна Лазова: «Глядач захоплений не нами — він любить героїв, яких ми створюємо» / Інтерв’ю взяла О. Варварич // Там само. 2007, 15 груд.
Фотоілюстрації
Людина 
