ЛАЗО́РКО Володимир (13. 01. 1909, м. Пе­ремишль, нині Польща — 12. 01. 1990, м. Ванкувер, провінція Бри­тан. Колумбія, Канада) — лікар, ентомолог. Син М. Лазорка. Член НТШ. Закін. мед. студії у Львів. університеті (1935). Працював у заг. шпи­талі, готував доктор. дис. у від­ділі бактеріології; водночас — в Укр. природозн. музеї при НТШ; згодом — у від­ділі ентомології АН УРСР у Львові. Член Польс. ен­томол. товариства у Львові (1933). Під час 2-ї світової вій­ни був сан. лікарем. Після вій­ни ви­їхав до Австрії, викладав зоологію в укр. гімназії м. Ін­нсбрук. 1948 емігрував до Канади, працював у лікарні св. Павла у Ванкувері, після нострифікації продовжив лікар. практику. Від 1975 — на пенсії. Член Ентомол. товариства Британ. Колум­бії, у його ви­да­н­нях публікував наук. роз­відки. Ви­вчав колеоп­терофауну. На матеріалі зборів, здійснених 1939 побл. с. Ос­молода (нині Рожнятів. р-ну Іва­но-Фр. обл.), описав ендеміч. вид жужелиць Leistus ucrainicus Lazorko та ендеміч. під­вид Cara­bus fabricii ucrainicus Lazorko. Власну колекцію комах подарував Ін­ституту зоології АН УРСР (Київ), бібліотеку — Укр. катол. університету (Рим; Йо­сиф Сліпий 1974 при­значив Л. над­звич. проф. ентомології цього Університету). Від­діл НТШ у Ванкувері 1963 видав його «Матеріяли до систематики і фавністики жуків України».