ЛА́ЙЦЕН (ЛА́ЙЦЕНС) Лінард (Laicens Linards; 03(15). 11. 1883, х. Метуми Ліфлянд. губ., нині Латвія — 03. 08. 1937, Мос­ква) — латиський письмен­ник, пере­кладач, політичний діяч. Закін. Моск. нар. університет А. Шанявсь­кого (1917). Учасник рев. подій 1905–07. Увʼязн. 1909–11. Організатор легал. робітн. преси у Латвії. Депутат Риз. думи (1928), Сейму Латвії (1928–31). Емігрував 1932 до Італії, згодом — до СРСР. Друкувався від 1904. Творчість пройнята рев. пафосом, критикою бурж. ладу. Автор зб. віршів «Karavans» («Караван», 1920), «Ho-Tai» («Хо-Тай», 1922), «Semafors» («Семафор»), «Berlins» («Берлін», обидві — 1924), «Politi­ka un lirika» («Політика і лірика», 1930); зб. оповідань «Attasnotie» («Виправ­дані», 1921), «Mēbelīgā Rīga un pielikumi» («Меблева Риґа і додатки», 1923), «Skaistā Itālija» («Прекрасна Італія», 1925), «Kameras» («Камери», 1929), «Port­felis un valgs» («Порт­фель і петля», 1933); романів «Emigrants» («Емі­грант», 1926, з елементами автобіо­графізму), «Kliedzošie» («Волаючі корпуси», 1930), «Li­­mitrofija» («Лімітрофія», 1935); пʼєс «Alfa un Avto» («Альфа і Авто», 1925), «Kompromiss» («Ком­проміс», 1926) та ін. Написав кн. нарисів «69 dienas Sociālistisko Padomju Republiku Savienibā» («69 днів у Союзі Радянських Соціалістичних Республік», 1928). Усі за­знач. твори опубл. у Ризі. На Між­нар. конф. рев. письмен­ників 1930 у Харкові ви­ступив із промовою про дружбу латис. та укр. народів. Пере­клав 1905 латис. мовою оповіда­н­ня І. Франка «Ліси і пасовиська» (друк заборонено цензурою). Деякі твори Л. українською мовою пере­клали Іван Ле, Ю. Ружанський. 2 червня 1937 заарешт., за звинуваче­н­ням у антирад. терорист. діяльності засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1954.