Лактіонов Олександр Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЛАКТІО́НОВ Олександр Іванович (16(29). 05. 1910, м. Ростов-на-Дону, Обл. Війська Донського, Росія — 15. 03. 1972, Москва) — живописець, графік. Дійсний член АМ СРСР (1958). Народний художник РРФСР (1969). Державна премія РРФСР ім. І. Рєпіна (1971). Закін. Ростов. художню школу (1930), Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1938; викл. І. Бродський), стажувався в І. Грабаря (1938–44). У Москві 1930 відвідував мист. виставки та спілкувався з художниками. Часто приїздив в Україну, зокрема 1935 у Бердян. (нині Запоріз. обл.) ХМ узяв участь у виставці. Персон. — у Москві (посмертна, 1982). Під час 2-ї світової війни перебував у Ленінграді, згодом у Вологді та Новосибірську (РФ), Самарканді (Узбекистан). Викл. Інституту живопису, скульптури та архітектури (1936–44); у Моск. заоч. пед. інституті (1967–70): від 1968 — проф. Автор портретів, пейзажів, натюрмортів, темат. картин у стилі соцреалізму. Для творчості Л. характерні просвітлений колорит, ілюзіоніст. точність, увага до деталей. Окремі полотна зберігаються у ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург), Горлів. (Донец. обл.) і Луган. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Вечірній пейзаж» (1930), «Барки на березі», «Судноверф», «Бригадир», «Бригадирка», «Чавуноливарний цех Первомайського заводу», «Тракторист» (усі — 1930-і рр.), «Батько» (1936), «Курсанти випускають стінгазету» (1938), «О. Лактіонова» (1939; 1970), «І. Бродський» (1940), «Автопортрет» (1945), «Лист із фронту» (1947; Сталін. премія, 1948), «Іграшки» (1949), «За вишиванням», «М. Хрущов» (обидва — 1950-і рр.), «Улітку» (1951), «Академік І. Бардін», «У нову квартиру» (обидва — 1952), «Лютий» (1956), «Автопортрет із палицею» (1957), «Забезпечена старість» (1960), «П. Воєводін» (1963), «О. Душкін», «В. Комаров» (обидва — 1967); графіка — «Женечка маленька» (1933), «Автопортрет» (1934), «Натурник» (1936; 1951), «Жіночий портрет» (1937).