ЛА́НДМАН Міхаель (Landmann Michael; 16. 12. 1913, м. Базель, Швейцарія — 25. 01. 1984, м. Хайфа, Ізраїль) — швейцарський філософ, культуролог, соціолог. Доктор філософських наук (1943). Асист. Г. Шмаленбаха (м. Базель, 1946–51) та К. Ясперса (від 1948). Проф. УВУ в Берліні (1951–78). Від­тоді — у м. Хайфа. Наукові дослідже­н­ня: філос. антропологія, філософія сві­домості та культури, соціологія, антична психологія, естетика та етика. Ви­вчав творчість Ґ. Зім­меля. Систематизував теор. здобутки сучас. філос. антропології, роз­робивши антропологію обʼєктив. духу, творі­н­ням і знаря­д­дям якого вважав людину. Першоряд. антропол. значе­н­ня надавав традиції, що формує людину, водночас за­стерігаючи, що наслідува­н­ня традиції, культурна спадкоємність можуть обмежувати й кон­тролювати процес культур. творчості, яка вимагає від­критості людини світові. Тому на обʼєктив. дух, обʼєктивовані форми культур. творчості покладено функції саморегуляції. Людина не тільки продукт обʼєктивацій, а й індивідульність; суперечливість роз­горта­н­ня люд. буття є запорукою нескінчен­ності культур. творчості.