Ландман Міхаель

ЛА́НДМАН Міхаель (Landmann Michael; 16. 12. 1913, м. Базель, Швейцарія – 25. 01. 1984, м. Хайфа, Ізраїль) – швейцарський філософ, культуролог, соціолог. Доктор філософських наук (1943). Асист. Г. Шмаленбаха (м. Базель, 1946–51) та К. Ясперса (від 1948). Проф. УВУ в Берліні (1951–78). Відтоді – у м. Хайфа. Наукові дослідження: філос. антропологія, філософія свідомості та культури, соціологія, антична психологія, естетика та етика. Вивчав творчість Ґ. Зіммеля. Систематизував теор. здобутки сучас. філос. антропології, розробивши антропологію об’єктив. духу, творінням і знаряддям якого вважав людину. Першоряд. антропол. значення надавав традиції, що формує людину, водночас застерігаючи, що наслідування традиції, культурна спадкоємність можуть обмежувати й кон­тролювати процес культур. творчості, яка вимагає відкритості людини світові. Тому на об’єктив. дух, об’єктивовані форми культур. творчості покладено функції саморегуляції. Людина не тільки продукт об’єктивацій, а й індивідульність; суперечливість розгортання люд. буття є запорукою нескінченності культур. творчості.

Пр.: Elenktikund Maieutik. Bouvier; Bonn, 1950; Der Mensch als Schöpfer und Geschöpf der Kultur. München; Basel, 1961; Pluralität und Antinomie. Kulturelle Grundlagen seelischer Konflikte. Reinhardt; München, 1963; Philosophische Anthropo­logie. Philadelphia, 1974; Berlin, 1976; 1982; Bouvier; Bonn, 1985; Entfremdende Vernunft. Klett; Stuttgart, 1975; Anklage gegen die Vernunft. Klett; Stuttgart, 1976; Das Ende des Individuums – Anthropo­logische Skizzen. Klett; Stuttgart, 1977; Fundamental Anthropologie. Bouvier; Bonn, 1979.

Літ.: К.-С. Kohnke. Simmel ohne Land­mann? // G. Simmel. Das individuelle Ge­­setz. Frankfurt am Main, 1987; K.-J. Grund­ner. Exzerpt und Prophetie: Gedenkschrift für Michael Landmann. Würzburg, 2001; J. Bohr, M. Wunsch. Kulturanthropologie als Philosophie des Schöpferischen. Mi­­chael Landmann im Kontext. Nordhau­sen, 2015.

А. М. Єрмоленко

Основні праці

Elenktikund Maieutik. Bouvier; Bonn, 1950; Der Mensch als Schöpfer und Geschöpf der Kultur. München; Basel, 1961; Pluralität und Antinomie. Kulturelle Grundlagen seelischer Konflikte. Reinhardt; München, 1963; Philosophische Anthropo­logie. Philadelphia, 1974; Berlin, 1976; 1982; Bouvier; Bonn, 1985; Entfremdende Vernunft. Klett; Stuttgart, 1975; Anklage gegen die Vernunft. Klett; Stuttgart, 1976; Das Ende des Individuums – Anthropo­logische Skizzen. Klett; Stuttgart, 1977; Fundamental Anthropologie. Bouvier; Bonn, 1979.

Рекомендована література

1. К.-С. Kohnke. Simmel ohne Land­mann? // G. Simmel. Das individuelle Ge­­setz. Frankfurt am Main, 1987;Google Scholar
2. K.-J. Grund­ner. Exzerpt und Prophetie: Gedenkschrift für Michael Landmann. Würzburg, 2001;Google Scholar
3. J. Bohr, M. Wunsch. Kulturanthropologie als Philosophie des Schöpferischen. Mi­­chael Landmann im Kontext. Nordhau­sen, 2015.Google Scholar

Читати у файлі PDF