Ландшафти України

ЛАНДША́ФТИ УКРА́ЇНИ Л. У., як індивідуальні непо­вторні природні територіальні комплекси регіонального рівня, структурні частини гео­графічної оболонки, обʼ­єд­нують у групи за двома принципами: хорологічним, виділяючи регіональні одиниці вищих рангів — фізико-гео­графічні, або ландшафтні ра­йони (278), області (57), краї (14) та ін.; типологічним, виділяючи класифікаційні категорії різних рангів — види, роди, родини, під­класи, класи та ін. Л. У. класифікують також за зональними, азональними і зонально-азональними критеріями.

Класифікація за зонал. принципом полягає в обʼ­єд­нан­ні ландшафтів у під­типи та типи за їхньою біо­клімат. спільністю, тобто таким спів­від­ноше­н­ням тепла і вологи, що зумовлює від­повід. зонал. роз­поділ типів ґрунтово-рослин. покриву, проходже­н­ня екзоген. процесів, особливості гідрол. режиму. Вона ґрунтується на врахуван­ні лише гідрокліматоген. і біо­ген. факторів (не беруться до уваги фактори геол.-геоморфол. (літоген­ні) і тому має заг. характер). На практиці зонал. класифікація ландшафтів зводиться до виділе­н­ня їхніх груп, подібних за ґрунтово-рослин. покривом. Від­повід­но до цієї класифікації на території України виділяють такі типи ландшафтів: мішаноліс., широколистяноліс., лісо­степові та степові з під­типами — пів­нічно-, середньо- і пів­ден­но­степ. (сухо­степ.), пошире­н­ня яких узгоджується з певними природ. зонами і підзонами.

Найбільш науково об­ґрунтованою, логіч. і повною є класифікація ландшафтів за азонал. критерієм, яка ґрунтується на генетич. принципі, врахуван­ні провід. ролі геол.-геоморфол. фак­торів у формуван­ні та роз­витку ландшафтів й взят­ті до уваги гідрокліматич. і біо­тич. факторів. Згідно цієї класифікації ландшафти на території України обʼ­єд­ну­ють у: види — за особливостями будови та походже­н­ня рельєфу, природ. рослин­ністю і видами ґрунтів (напр., ландшафти плоских і слабохвилястих морен­но-зандр. низовин з льодовик. і водно-льодовик. від­кладами (пі­ски, супіски, гравій, рінь) на палеозой. породах з грабовими суборами на дерново-слабо- і середньопідзолистих оглеєних піщаних ґрунтах; ландшафти хвилястих алювіально-зандр. низовин з водно-льодовик. і алювіал. від­кладами на палеозой. породах, з числен­ними озерами, з суборами на дерново-слабо- і середньопідзолистих і дерн. глеєвих ґрунтах); роди — за мор­фологією рельєфу та його літоген. основою (доантропоген. від­кладами; напр., низовин­ні ландшафти з льодовик., водно-льодовик. і алювіал. від­кладами на палеозой. породах; низовин­ні ландшафти з льодовик., водно-льодовик. і алювіал. від­кладами на крейд. породах); родини — за морфологією рельєфу та антропоген. від­кладами (напр., низовин­ні з льодовик., водно-льодовик. і алювіал. від­кладами; низовин­ні з еолово-делювіал. та елювіал. від­кладами (леси, лесоподібні су­глинки, су­глинис­ті за складом викопні ґрунти); під­класи — за орогр. ознаками, рисами тектон. будови та по­вʼязаними з нею геол.-геоморфол. особливостями (напр., ни­зовин­ні, височин­ні, перед­гірські, низькогірні, середньогірні); класи — за однак. заг. морфо­структур. ознаками (на основі великих морфо­структур) — платформно-рівнин., що від­повід­ають рівнинам, і геосинклінально-гірських, що від­повід­ають гірським тер. (напр., рівнин­ні та гірські ландшафти). Властивості ландшафтів тих чи ін. класифікац. категорій від­ображуються в їхній морфол. структурі, яку утворюють по­єд­на­н­ня домінуючих характер. ландшафт. місцевостей — природ. територ. комплексів, що сформувалися на сукупності генетично повʼязаних мезоформ рельєфу. Характеристики ланд­шафтів і ландшафт. місцевостей у їхніх межах подають в певній послідовності — від най­старших до наймолодших, які, від­повід­но, за­ймають найвищі та найнижчі гіпсометр. яруси і рівні. Л. У. обʼ­єд­нують у 32 роди, 13 родин, 6 під­класів і 2 класи.

Клас рівних ландшафтів на території України містить ландшафти Сх.-європ. рівнини, яка повʼя­зана з Рос. платформою. Під­клас височин. ландшафтів утворюють ландшафти височин: Придні­пров. і Приазов. (приурочені до УЩ), Донец. (Донец. герцин. споруда), Середньорус. (Вороніз. кри­сталіч. масив), Поділ. і Волин. (Волино-Поділ. монкліналь і Львів. палеозой. прогин), Роз­точ­чя (Рава-Руська епікаледон. епіороген­на зона). Їх обʼєд­нують у 4 родини.

Більшість височин. Л. У. належить до родини з антропоген. еолово-делювіал. та елювіал. від­кладами (леси, лесоподібні су­глинки, су­глинисті за складом викопні ґрунти), яка містить 5-ти родів ландшафтів складених: до­кембрій. породами; докембрій. породами, які пере­криті палеоген-неоген. від­кладами; крейд. породами; крейд. і палеоген-неоген. породами; палеозой., крейд. і неоген. породами. Височин­ні ландшафти, складені докембрій. кри­сталіч. породами, поширені у межах Приазов. височини. Їхню морфол. структуру формують місцевості: останцеві-привододіл. поверх­ні, складені кри­сталіч. породами з різно­травно-злак. сухолюб. рослин­ністю на щебенюватих чорнозем. ґрунтах; роз­член. ярами та балками височини з різнотравно-типчаково-ковиловою рослин­ністю на чорноземах звичай. малогумус.; між­долин­ні лесові хвилясті поверх­ні з пирійно-ковил. рослин­ністю на т. зв. приазов. чорноземах. Височин­ні ланд­шафти, складені докембрій. кри­сталіч. породами, які пе­рекриті палеоген-неоген. від­кла­дами, поширені у межах Придні­пров. височини. Їхню морфол. структуру формують місцевості: останцево-горбисті вододіл. поверх­ні з граб. і дубовими лісами на сірих та світло-сірих лісових ґрунтах; вододіл. слабо­хвилясті поверх­ні з лучно-степ. рослин­ністю на чорноземах ти­пових малогумус.; рівнини з різнотравно-типчаково-ковил. степами на чорноземах звичай. середньогумус.; поверх­ні надзаплав. терас, складених лесовими породами з різнотравно-типчаково-ковил. степами на чорноземах типових малогумус.; поверх­ні перших надзаплав. терас, складені давньоалювіал. піщаними і супіщаними від­кладами з фрагментами дубово-сосн. лісів на дерново-слабопідзолистих ґрунтах. Височин­ні ландшафти, складені крейд. породами, поширені у межах Волин. височини на Зх. від р. Іква та Малого Поліс­ся (ландшафт Пасм. Побуж­жя). Їхню морфол. структуру формують місцевості: роз­членовані височини з грабовими судібровами на темно-сірих і сірих лісових ґрунтах; плоско-хвилясті денудац. рівнини з дібровами на не­глибоких і опідзолених чорноземах; поверх­ні терас з дібровами на чорноземах опі­дзолених і сірих лісових ґрунтах; поверх­ні заплав з різнотравно-злак. луками на лучних і болот. ґрунтах. Височин­ні ландшафти, складені крейд. і палеоген-нео­ген. породами, поширені в ме­жах від­рогів Середньорос. височини. Їхню морфол. структуру формують місцевості: височини, сильно роз­член. ярами та балками, врізаними до крейд. від­кладів, з липово-дубовими та дубовими лісами на сірих і темно-сірих лісових ґрунтах; остан­цево-горбисті височини, сильно роз­член. ярами та балками, врізаними в крейд. від­клади, з різнотравно-типчаково-ковил. рос­лин­ністю і фрагментами дібров на чорноземах типових середньогумус.; сильнорозчлен. височини з крейд. від­слоне­н­нями, з різнотравно-типчаково-ковил. рос­лин­ністю на чорноземах звичай. середньогумус. щебенюватих; лесові тераси з лучною рос­лин­ністю і фрагментами дібров на чорноземах типових, середньогумус. у комплексі з солонцюватими ґрунтами; горбисті піщані тераси з борами та суборами на дерново-підзолистих ґрунтах; заплави лісові, лучні остепнені та солонцюваті. Височин­ні ландшафти, складені палеозой., крейд. і неоген. породами, поширені в межах Поділ. височини, сх. частині (на Сх. від р. Іква) Волин. височини, Прут-Дністер. межиріч­чя, а також Пе­редкарп. височині (Сянсько-Дні­стер. ландшафт). Морфол. струк­туру поділ. ландшафтів формують місцевості: структурно-денудац. горбогірʼя з буковими та грабовими дібровами на темно-сірих і сірих ґрунтах; товтрові пас­мово-горбисті височини, складені рифовими вапняками, з грабовими дібровами на сірих опідзолених ґрунтах; плоскі малорозчленовані і слабохвилясті рівнини з фрагментами дібров на чорноземах опідзолених і типових малогумус.; прохідні долини, складені водно-льодовик. пісками і супісками з борами на дерново-підзолистих ґрунтах; хвилясті межирічні терас. рівнини, роз­член. глибокими долинами річок з дуже крутими схилами, з від­слоне­н­нями міоцен. вапняків, крейд. порід, девон. пісковиків, силурій. вапняків і сланців, з грабовими дібровами на темно-сірих і сірих лісових ґрунтах; заплави лісові і лучні. Для прут-дністер. ландшафтів характерні місцевості: горбисто-пасмові ерозійно-зсувні височини з грабовими і буковими дібровами на сірих і темно-сірих ґрунтах (Хотин. височина); вододіл. закарстов. рівними з фрагментами букових лісів на чорноземах опідзолених, ре­градов. і карбонат., темно-сірих і сірих лісових ґрунтах; поверх­ні високих і серед. терас, роз­член. балками з фрагментами букових лісів на чорноземах опідзолених і сірих лісових ґрун­тах; поверх­ні низьких терас зі злаково-різнотрав. луками на дернових карбонат. і лучно-чор­нозем. ґрунтах; заплави лучно-болотні.

Друга родина височин. ландшафтів з антропоген. водно-льодовик. (піски і супіски) та місцями еолово-делювіал. і елювіал. від­­кладами (леси, лесоподібні су­глинки та викопні ґрунти) пред­ставлена родом ландшафтів, скла­дених неоген. породами. Вони поширені в межах височини Роз­точ­чя. Їхню морфол. струк­туру формують місцевості: роз­член. горбогірʼя, складені корін. пісками та флювіогляціально-делювіал. супісками з сосн. лісами на дерново-слабопідзолис­тих супіщаних і піщаних ґрунтах; горбогірʼя, покриті лесовими породами з буковими і буково-дубовими лісами на сірих лісових ґрунтах; широкі заболочені днища річк. долин, складені пісками з сосново-дубовими лісами на дерново-опідзолених ґрунтах, з торфовищами.

Третя родина височин. ландшафтів з антропоген. еолово-делювіал. та елювіал. від­кладами (ґрунтові від­клади, щебенисті су­глинки та супіски) і елювіал. від­кладами доантропоген. порід пред­ставлена родом ландшафтів на герцин. складча­стій основі, які складені карбон., перм. і тріас. породами. Вони поширені в межах Донец. височини. Їхню морфол. структуру формують місцевості: роз­член. поверх­ні кряжів і пасм із фрагментами лісів із дуба, ясена, липи і граба, з опідзоленими чорноземами та сірими лісовими ґрунтами; останцево-гривисті поверх­ні з лучними степами на чорноземах звичай. малогумус.; рівнин­ні вододіл. поверх­ні з лучними степами і ділянками чагарників на чорноземах звичай. сердньогумус.; заплави з лісовою і лучною рослин­ністю на чорноземно-лучних намитих ґрунтах.

Четверта родина височин. ланд­шафтів з антропоген. елювіально-делювіал. від­кладами (ґрунтові від­клади, жорства корін. порід схилу) пред­ставлена родом ланд­шафтів, складених неоген. від­кладами. Вони поширені в ме­жах Тарханкут. височини, Цент­ральнокрим. височин. обл. та Керчен. горбисто-пасм. обл. Їхню морфол. структуру формують місцевості: хвилясті горбкувато-улоговин­ні рівнини з елювієм вапняк. порід, з петрофіл. степами на чорноземах пд. щебенюватих і чорноземах слабороз­винених; горбисті гребено-сопк. рівними з типчаково-ковил., плиново-злак. та петрофіл. степами на чорноземах пд. і темно-каштан. солонцюватих ґрунтах; слаборозчлен. рівнини з лесовими породами, з типчаково-ковил., плиново-злак. та петрофіл. степами на чорноземах пд. і темно-каштан. солонцюватих ґрунтах; заплави лучно-степ. солонцювато-солончакуваті.

Під­клас низовин. ландшафтів пред­ставлений двома родинами, які поширені на Малому Поліс­сі, Поліс., Придні­пров., Причорномор. і Присивас. низовинах. Ро­дина низовин. ландшафтів з льо­довик., водно-льодовик. і алювіал. від­кладами (піски, супіски, гравій, рінь) містить ландшафти 4-х родів, складених: палеозой. породами; крейд. від­кладами; крейд. породами, які місцями пере­криті неоген-палеоген. від­­кладами; неоген-палеоген. від­кладами. Низовин­ні ландшафти, складені палеозой. породами поширені у межах Житомир. Поліс­ся. Їхню морфол. структуру формують місцевості: слабохвилясті морен­но-зандр. низовини з фрагментами борів і суборів, з дерново-середньопідзолистими пере­важно супіщаними ґрунтами; плоско-хвилясті зандр. низовини з фрагментами борів і сугрудків, з дерновослабо- й середньопідзолистими супіщаними оглеєними ґрунтами; плоско-хвилясті алювіально-зандр. низовини з борами та суборами на дерновослабо- й середньо підзолистих ґрунтах та низин. болотами; лесові о-ви з фрагментами грабових дібров, з сірими лісовими ґрунтами; заплави лісові і лучно-болотні. Низовин­ні ландшафти, складені крейд. від­­кладами, поширені у межах Волин. і Малого Поліс­ся. Їхню морфол. структуру формують місцевості: кінцево-морен­ні горбис­то-пасмові поверх­ні з суборами на дерново-слабопідзолистих піщаних ґрунтах; плоскі і слабохвилясті морен­но-зандр. низовини з грабовими суборами на дерново-слабо- і середньопідзолистих оглеєних піщаних ґрунтах; хвилясті алювіально-зандр. низовини, з численими озерами, з борами і сугрудками на дерново-слабо- і середньопідзолистих і дернових глеєвих ґрунтах; горбисто-хвилясті піщані тераси з борами на дерново-слабопідзолистих піщаних ґрунтах; денудац. низовини з суборами на дерново-слабо- і середньопідзолистих піщано-супіщаних і дернових карбонат. (рендзинах) ґрунтах; лісові і лучно-болотні заплави. Низовин­ні ландшафти складені крейдовими породами (рід 3) поширені у межах Новгород-Сіверського Поліс­ся. Їхню морфологічну структуру формують місцевості: горбисті морен­но-зандрові низовини з останцями корін­них порід з суборами і судібровами на дерново-середньопідзолистих піщано-супіщаних ґрунтах; хвилясті алювіально-зандрові низовини з карстовими западинами, з борами і суборами на дерново-слабо- і середньопід­золистих піщаних ґрунтах; хвилясто-горбисті піщані тераси з борами і суборами на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах; заплави лісові і лучно-болотні. Низовин­ні ландшафти, складені неоген-палеоген. від­кладами, поширені у межах Київ. і Черніг. Поліс­ся. Їхню морфол. структуру формують місцевості: горбис­то-пасм. морен­но-зандр. низовини з борами на дерново-слабо- і середньопідзолистих супіщаних ґрунтах; плоскі зандр. низовини з різнотрав. луками і фрагментами борів і суборів на дерново-підзолистих, дерн. гле­євих, личних піщаних і супіщаних та торфово-болот. ґрунтах; плоско-хвилясті та горбисті піщані тераси з фрагментами борів і суборів на дерново-слабо- і середньопідзолистих супіщаних ґрунтах та низин. болотами; за­плави лісові і лучно-болотні.

Родина низовин. ландшафтів з еолово-делювіал. та елювіал. від­кладами (леси, лесоподібні су­глинки, су­глинисті викопні ґрун­ти) поширені на Придні­пров., Причорномор. і Присивас. низовинах і пред­ставлені двома родами ландшафтів, складених: палеоген-неоген. від­кладами; неоген. від­кладами. Низовин­ні ландшафти, складені палеоген-неоген. від­кладами, поширені у межах Придні­пров. низовини. Їхню морфол. структуру формують місцевості: роз­член. низовини з фрагментами кленово-липових дібров на сірих і темно-сірих лісових ґрунтах; полого-хвилясті низовини з фрагментами дібров і грабових дібров та лучними степами на чорноземах типових середньогумус.; давні долини і терас. слабодренов. низовини з різнотравно-злак. галофіт. луками на чорноземах типових у по­єд­нан­ні з лучно-чорнозем. солонцюватими ґрунтами і солончаками; роз­­член. низовини з різнотравно-ковилово-типчак. рослин­ністю на чорноземах звичай.; заплави лучно-степові солонцювато-солончакуваті. Низовин­ні ландшафти, складені неоген. від­кладами, поширені у межах Причорономор. і Присивас. низовин і Приазов. низовин. області. Їхню морфол. структуру формують місцевості: роз­член. степ. балками («роз­долами») низовини з типчаково-ковил. рослин­ністю і подовими луками на чорноземах пд. малогумус.; низовини з тип­чаково-ковил. рослин­ністю і подовими луками на темно-каштан. солонцюватих ґрунтах у комплексі з солонцями та лучними со­лончакуватими ґрунтами і глеєсолонцями подів; низовини з типчаково-ковил. і полиново-злак. рослин­ністю на чорноземах пд., каштан. і темно-каштан. солонцюватих ґрунтах; піщано-лесові терас. низовини з типчаково-ковил. і галофіт. рослин­ністю на чорноземах пд. солонцюватих і темно-каштан. ґрунтах у комплексі з солонцями та глеєсолодями і лучними солончаками; заплави лучно-степ. солонцювато-солончакуваті.

Клас гірських ландшафтів на території України обʼ­єд­нує ландшафти Укр. Карпат і Крим. гір, які повʼязані з Серед­земномор. рухомим геосинклінал. поясом. Він пред­ставлений 4 під­класами: давньольодовиково-високополонин., середньогір., низькогір. і перед­гір. ландшафтів. Під­клас давньольодовиково-високополонин. ландшафтів пред­ставлений родиною карпат. ландшафтів з елювіально-делювіал. і даньольодовик. від­кладами, яка містить 2 роди, складених: кри­­сталіч. протерозой. породами; палеоген-крейд. флішем. Давньольодовиково-високополонин. карпат. ландшафти, складе­ні кри­­сталіч. протерозой. поро­дами, поширені у межах ланд­шафт. області високогірно-полонин. ядра. Їхню морфол. струк­туру формують місцевості: випукле пенепленіз. альпійсько-субальпій. високогірʼя з високогір. луками, пустищами, гірсько-сосн. і зелено-вільх. криволіс­сям на гірсько-лучно-бурозем. і гірсько-торфʼяно-бурозем. ґрунтах; різко ввігнуте давньольодовиково-ерозійне субальпій. високогірʼя з гірсько-сосн. і зелено-вільх. криволіс­сям, вторин. луками і пустищами на гірсько-торфʼяно-бурозем. і гірсько-лучно-бурозем. ґрунтах; круто­схиле ерозійно-денудац. лісисте серед­ньогірʼя зі смереково-ялицево-буковими і буковими лісами на бурих гірсько-лісових слабопотуж. сильноскелет. ґрунтах; терасов. днища річк. долин, складені супіщаним і піщаним галечник. алювієм з смереково-буково-вільх. лісами і лучною рослин­ністю на дерн. і лучних ґрунтах. Давньольодовиково-високополонин. карпат. ландшафти, складені палеоген-крейд. флішем, поширені у межах Високогірно-полонин. ландшафт. області. Їхню морфол. структуру формують місцевості: випукле пенепленіз. альпійсько-субальпій. високогірʼя з високогір. луками, пустищами, гірсько-сосн. і зелено-вільх. криволіс­сям на гірсько-лучно-бурозем. і гірсько-торфʼяно-бурозем. ґрунтах; різко ввігнуте давньольодовиково-ерозійне субальпій. високогірʼя з гірсько-сосновим і зелено-вільх. криволіс­сям, вторин. луками та пустищами на гірсько-торфʼяно-бурозем. і гірсько-лучно-бурозем. ґрунтах; полого­схиле давньольодовиково-акумулятивне лісисте середньогірʼя, складене су­глинисто-валун. без­­карбонат. мореною з ялицево-смерек. лісами на бурих гірсько-лісових середньопотуж. середньоскелет. ґрунтах; крутосхи­ле ерозійно-денудац. лісисте середньогірʼя з буково-ялицево-смерек. і смерек. лісами на бурих гірсько-лісових слабопотуж. сильноскелет. ґрунтах; терасов. днища річк. долин, складені супіщаним і піщаним галечник. алювієм з буково-вільх. лісами і лучною рослин­ністю на дерн. і лучних ґрунтах.

Під­клас середньогір. ландшаф­тів пред­ставлений двома родинами ландшафтів — карпат. ланд­шафтів з елювіально-делювіал. від­кладами та крим. з елювієм і елювіально-делювіал. від­кладами. Перша містить 2 роди ланд­шафтів: полонинських складених палеоген-крейд. флішем; скибових складених крейдово-палеоген. флішем. Середньогірні полонин. карпат. ландшафти, складені палеоген-крейд. флішем, поширені у межах Середньогірно-полонин. ландшафт. обл. Їхню морфол. структуру формують місцевості: випукле пенепленіз. субальпій. високо­гірʼя, складене високогір. луками, пустищами, зелено-вільх. криволіс­сям на гірсько-лучно-бурозем. і гірсько-торфʼяно-бу­розем. ґрунтах; круто­схиле еро­зійно-денудац. лісисте серед­ньогірʼя з буковими лісами на бурих гірсько-лісових слабопотуж. сильноскелет. ґрунтах; терасов. днища річк. долин, складені супіщаним і піщаним галечник. алювієм з буково-вільх. лісами і лучною рослин­ністю на дерн. і лучних ґрунтах. Середньогірні скибові карпат. ландшафти, складені крейдово-палеоген. флішем, поширені у ме­жах Середньогірно-скиб. ландшафт. обл. Їхню морфол. структуру формують місцевості: круто­схиле ерозійно-денудац. лісисте середньогірʼя з смерек., буково-ялицево-смерек., смереково-ялицево-буковими і буковими лісами на бурих гірсько-лісових слабопотуж. сильноскелет. ґрунтах; круто­схиле ерозійно-денудац. лісисте низькогірʼя з смереково-ялицево-буковими і буково-ялицево-смерек. лісами на бурих гірсько-лісових середньопотуж. середньоскелет. ґрунтах; терасов. днища річк. долин, складені супіщаним і піщаним галечник. алювієм з смереково-буково-вільх. лісами і лучною рослин­ністю на дерн. і лучних ґрунтах.

Родина крим. середньогір. ланд­шафтів з елювієм і елювіально-делювіал. від­кладами з родом, складених юрсько-крейд. породами, поширена у межах ланд­шафт. обл. Гол. гірсько-лучно-лісового пасма Крим. гір. Їхню морфол. структуру формують місцевості: платоподібні закарстов. середньогірʼя з чорноземоподіб. і дерново-бурозем. щебенюватими ґрунтами з остепненими луками (яйлами); глибоко роз­член. середньогірʼя з граб. дібровами та сосн. бучинами на бурих і дерново-бурозем. гірсько-лісових щебенюватих ґрунтах; галечник. заплави. Під­клас низькогір. ландшафтів утворюють 3 родини ландшафтів — карпат. низькогірних з елювіально-делювіал. від­кладами, карпат. горбогірно-улоговин. з алювіал. і елювіально-делювіал. від­кладами та крим. низькогір. з елювіально-делювіал. від­кладами. Перша містить 4 роди ландшафтів, складених: нео­ген. флішем (Між­гірно-верховин. ландшафтна обл.); крейдово-палеоген. флішем (Низькогірно-скиб. ландшафтна обл.); неоген. вулканіч. породами (Низькогірно-вулканічна ландшафтна обл.); палеоген. флішем, юрськими і крейд. породами (Низькогірно-стрімчак. ландшафтна обл.). Їхню морфол. структуру формують місцевості: круто­схиле ерозійно-денудац. лісисте й вторин­нолучне низькогірʼя, складене дубовими, дубово-буковими (Низькогірно-вулканічна обл.) та смереково-ялицево-буковими і буково-ялицево-смерек. (Між­­гірно-верховин. і Низькогірно-скиб. обл.) лісами на бурих гірсько-лісових середньопотуж. середньоскелет. ґрунтах; полого­схиле ерозійно-денудац. лісисте й вторин­нолучне низько­гірʼя з буково-ялицево-смерек., смереково-ялицево-буковими і буковими лісами (Між­гірно-верховин. і Низько­гірно-скиб. обл. та Май­дан., Гвізд. і Слобода-Рунгур. низькогірні ландшафти Перед­гірно-височин. ландшафт. обл.) та дубово-буковими, дубовими і грабово-дубовими лісами (Низькогірно-вулканічна, Низькогірно-стрімчак. і Горбогірно-улоговин­на обл.) лісами на бурих гірсько-лісових потуж. слабоскелет. ґрунтах; поверх­ні високих терас, складені галечник. су­глинисто-піщаним алювієм з буковими і дубово-буковими лісами на буроземно-підзолистих ґрунтах; слабоcпадисті поверх­ні серед. терас, складені супіщано-галечник. су­глинистим алювієм з буковими, буково-дубовими і грабово-дубовими лісами на буроземно-підзолистих ґрунтах; терасов. днища річк. долин, складені супіщаним і піщаним галечник. алювієм з смереково-буково-вільх. лісами і лучною рослин­ністю на дерн. і лучних ґрунтах.

Родина карпат. горбогірно-улоговин. ландшафтів з алювіал. і елювіально-делювіал. від­кладами пред­ставлена родом ландшафтів, які поширені в Горбогірно-улоговин. обл. Їхню морфол. структуру формують місце­вості: полого­схиле ерозійно-де­нудац. лісисте й вторин­но­лучне горбогірʼя з дубово-буковими, дубовими і грабово-дубовими лісами на бурих гірсько-лісових потуж. слабоскелет. ґрунтах; сла­боcпадисті поверх­ні серед. терас, складені супіщано-галечник. су­глинистим алювієм з буковими, буково-дубовими і гра­бово-дубовими лісами на бу­роземно-підзолистих ґрунтах; терасов. днища річк. долин, складені супіщаним і піщаним галечник. алювієм з буково-вільх. лісами і лучною рослин­ністю на дерн. і лучних ґрунтах. Родина крим. низькогір. ландшафтів з елювіально-делювіал. від­кладами пред­ставлена 2 родами, складених: юрсько-крейд. породами; юрськими флішевими та вулканіч. породами. Низькогірні крим. ландшафти, складені юрсько-крейд. породами, поширені в пн.-зх. частині ландшафт. обл. Гол. гірсько-лучно-лісового пасма. Характерні риси їхньої морфол. структури формують місцевості: горбисто-улоговин­ні низькогірʼя з граб. дібровами на бурих і дерново-бурозем. щебенюватих ґрунтах; галечник. заплави. Низькогірні крим. ланд­шафти, складені юрськими флішевими та вулканіч. породами, поширені в межах області Крим. пів­ден­н­обереж. серед­земно­морʼя. Характерні риси їхньої морфол. структури формують місцевості: обривисті та круті схили з сосн. бучами на бурих і дерново-бурозем. щебенюватих ґрунтах; глибоко роз­членов. вул­канічні низькогірʼя з ялівцево-грабин­ник. дібров. рідколіс­сям на коричневих щебенюватих ґрунтах; амфітеатроподібні зсув­ні прибережні схили з ялівцево-сосново-дубовим рідколіс­сям, шибляк. зарослями, субтропіч. рослинами та лісопарками.

Під­клас перед­гір. ландшафтів пред­ставлений родинами: закарпат. горбогір. з елювіально-делювіал. від­кладами; пере­дкарпат. горбогірно-пасм. з елю­віально-делювіал. від­кладами; крим. пасмово-улоговин. з елю­вієм і делювієм; пере­дкарпат. височин. з алювіал. від­кладами високих, серед. і низьких терас; пере­дкарпат. улоговин. з алювіал. від­кладами низьких терас і заплав; закарпат. низовин. з алювіал. від­кладами високих і низьких терас і заплав. Перед­гір. ландшафти поширені в межах Пере­дкарпат. височини, Закарпат. низовини та області Перед­гір. лісо­степу на Крим. п-ові та приурочений від­повід­но до Пере­дкарпат. і Закарпат. прогинів та Скіф. герцинсько-кім­мерій. епіороген. зони.

Родина закарпат. горбогір. з елю­віально-делювіал. від­кладами пред­ставлена родом ландшафтів, складених давньовулканіч. породами, який містить Вино­градів., Шаланків., Берегів., Косоньс. і Юлівців. горбогірні ланд­шафти. Їхню морфол. структуру формують місцевості круто- і полого­схилих горбогірʼїв з буково-дубовими лісами на бурих гірсько-лісових і дерново-бурозем. ґрунтах. Родина пере­дкарпат. горбогір­но-пасм. з елювіально-делювіал. від­кладами пред­ставлена родом ландшафтів, складених неоген. молас. від­кладами, міс­тить ландшафти пі­добласті Покут.-Буковин. перед­гірʼя та Горохолин. ландшафт пі­добласті Пригорган. перед­гірʼя. Їхню морфол. структуру формують місцевості: високі хвилясті межиріч­чя з смереково-ялицево-буковими лісами на дерново-підзолистих поверх­нево-оглеєних ґрунтах; горбисто-пасм. ерозійно-зсувні межиріч­чя з ялицево-дубово-буковими лісами на дер­ново-підзолистих поверх­нево-оглеєних ґрунтах; горбисто-уло­говин­ні ерозійно-зсувні межиріч­чя з ялицево-дубово-буковими лісами на дерново-підзолистих поверх­нево-оглеєних ґрунтах; заплави і русла рік, складені галечниками, пісками та супісками з лучною і чагарник. рослин­ністю на дерн. нероз­винутих ґрунтах.

Родина крим. пасмово-улоговин. ландшафтів з елювієм і делювієм пред­ставлена родом ландшафтів, cкладених дис­локов. неоген. і крейд. породами, і містить ландшафти області Перед­гір. лісо­степу. Їхню морфол. структуру формують місцевості: роз­членов. долинами, балками і ярами перед­гірʼя із зовн. куест. пасмом з широколистяним рідколіс­сям та лучними степами на чорноземах перед­гір. і дерн. карбонат. щебенюватих ґрунтах; роз­член. долинами, балками і ярами між­пласт. ерозійно-денудац. зниже­н­ня з остан­цевими під­вище­н­нями із фрагментами грабових дібров, ділянками з степ. та чагарник. ро­слин­ністю на чорноземах карбонат. малогумус.

Родина пере­дкарпат. височин. ландшафтів з алювіал. від­кладами високих і серед. терас пред­ставлена родом ландшафтів, складених неоген. молас. від­кладами, який містить височин­ні ландшафти пі­добласті Пригорган. перед­гірʼя та Стривігор-Білозір., Дрогоб. і Моршин. ландшафти пі­добласті Прибе­скид. перед­гірʼя. Їхню морфол. структуру формують місцевості: спадисті поверх­ні педіментів, складені елювіально-делювіал. су­глинками з ялицево-смереково-буковими лісами на дерново-підзолистих і бурих гірсько-лісових ґрунтах; слабохвилясті поверх­ні високих терас з буково-дубовими лісами на дерново-підзолистих гле­йових і буроземно-підзолистих ґрунтах; слабо­спадисті поверх­ні серед. терас з буково-дубовими лі­сами на дерново-підзолистих глей. ґрунтах; рівні, широкі, міс­цями заболочені поверх­ні низьких терас з дубово-буковими і грабово-дубовими лісами та луками на дерново-підзолистих глей., дерн., лучних і болот. ґрунтах; заплави та русла рік з лучною і чагарник. рослин­ністю на дерн. нероз­винутих ґрунтах.

Родина пере­дкарпат. улоговин­них з алювіал. від­кладами низьких терас і заплав пред­ставлена родом ландшафтів, складених неоген. молас. від­кладами, який містить Стрий., Болехів., Калус., Рожнятів. і Бистриц. улоговин­ні ландшафти. Їхню морфол. структуру формують місцевості: рівні, широкі, місцями заболочені поверх­ні низьких терас з дубово-буковими і грабово-дубовими лісами та луками на дерново-підзолистих глей., дерн., лучних і болот. ґрунтах; заплави та русла рік з лучною і чагарник. рослин­ністю на дерн. нероз­винутих ґрунтах.

Родина закарпат. низовин. ланд­шафтів з алювіал. від­кладами високих і низьких терас та заплав пред­ставлена родом ланд­шафтів, складених неоген. молас. від­кладами, який містить низовин­ні ландшафти Закарпат. низовини. Їхню морфол. структуру формують місцевості: високих терас з буково-дубовими лісами на дерново-підзолистих глей. і буроземно-підзолистих ґрунтах; поверх­ні низьких терас з дубово-буковими і грабово-дубовими лісами та луками на дерново-підзолистих глей., дерн., лучних і болот. ґрунтах; заплави і русла рік з лучною і чагарник. рослин­ністю на дерн. нероз­винутих ґрунтах.

Завантажити статтю